М.Вінграновський Вірші

[lena_ua_mk]

В кукурудзинні з-за лиману,
Де тихі дині в жовтих снах,
Де зайченята плачуть маму
І голубим сміється птах,

В невільнім вив’яленім літі,
Де в переліті вже крило,
Де сохнуть далі перемліті
І за селом сидить село, -

Мене окликнув хтось!. Був голос
Жіночий - вогкий і тремкий.
Я оглянувсь - ніде нікого:
Ні губ, ні кроку, ні руки.

Але душа моя затерпла

Comments

[nikitanik]

Дякую. А читали таке його оповідання для дітей - "Гусенятко"?
http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0-%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/20112-1/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE

[lena_ua_mk]

Дякую за посилання.не так давно стала його читати,але захопилась.І перше, з чого почала випадкове знайомство -з прози Вінграновського,прочитала чудове оповідання "Манюня" -тут і юмор,і зворушливий опис степної України і лірика http://www.bukjournal.com/mykola-vinhranovskyj-manyunya/

Прочитала "Гусенятко" -про птахів як про людей...це ж треба так вміти писати - чудово!

[smijana]

Він так пише про ваші, степові, краї, що можна їх відчути навіть не бувши там. З любов'ю пише, відчувається що це його рідне.

[lena_ua_mk]

Да,він родом з Миколаївської області -сумнозвісного останнім часом Первомайську(раніше називався Богопіль,а ще раніше Орлик,Гопта(козацькі назви).Ось трішки історії краю де зростав МВінграновський

[smijana]

..коли це знаєш - тим більш образливо чути інколи що південь України - то "русская земля, заселенная Петром".. безумовно, якісь міста побудовані російською владою, але заселеним Південь став не завдяки - а всупереч, і не тоді.

[lena_ua_mk]

Да,Оксана,а херсонськи степи -до самого Криму -це ж місця компактного проживання українців були.Українські села,багато з яких у Голодомор практично повністю винищили...(