М.Вінграновський Вірші
В кукурудзинні з-за лиману,
Де тихі дині в жовтих снах,
Де зайченята плачуть маму
І голубим сміється птах,
В невільнім вив’яленім літі,
Де в переліті вже крило,
Де сохнуть далі перемліті
І за селом сидить село, -
Мене окликнув хтось!. Був голос
Жіночий - вогкий і тремкий.
Я оглянувсь - ніде нікого:
Ні губ, ні кроку, ні руки.
Але душа моя затерпла -
Відкрилась голосом отим
Дорога біла середстепна,
Де йшлось великим і малим,
А множество вже стало станом
Позаду мене в небесах…
І я заплакав над лиманом,
Де голубим сміявся птах!
1974.зі збірки "На срібнім березі"