Сонця вже не було 4 дні. Похмуре небо вбивало останні сподівання на весну в душі молодої Злати. Дівчинка з каштановим волоссям і великими карими очима сиділа на підвіконнику у своїй кімнаті і дивилась вдалечінь, на похмуре місто, котре поглинало в себе дощ. Краплини час від часу вдарялися об шибку і стікали донизу, залишаючи за собою маршрут
(
Read more... )
Comments 17
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
І ще, можливо варто було спершу опублікувати свої твори, аніж одразу переробляти?
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
після такого хочеться загорнутись у ковдру і самій посидіти на підвіконні..
мм(:
Reply
Reply
так і не зрозуміло шо ти думав шо я хлопець чи дівчина=)
а щодо оформлення - ггггггггг. то стьобом зветься
ги=)
Reply
Reply
Leave a comment