Травемюнде. Балтика-3 (березнева)
На 8-березневі вихідні нам випало скористатися "наразі лоукостом Wizzair".
"Наразі" - бо компанія ця неабияк нахабніє і - при тому що з 27 березня в Києві для здешевлення переїжджає із "Борисполя" в "Жуляни" - на наступні місяці задирає ціни просто безсоромно. Скажімо, починаючи з травня, до Тревізо чи Дортмунда квиток (без оформлення) коштує як мінімум 728 грн., і то це найвигідніше, бо здебільшого ціни на рівні 948, 1178, а то й 2478 грн. Є й 2978 грн... Якщо це буде зватися "лоукост", то ми будемо іспанськими льотчиками.
Свинство, звісно. Визискують український народ. Он із Польщі рейси Wizzair'у в Західнішу Європу і досі як не по 15 злотих, то по 80 злотих є.
Із Києва ж до Любека подорож улітку в один бік теж не дешевше ста баксів обійдеться (за трьома винятками, коли це коштуватиме близько 500 грн.).
А на початку березня, значиться, ми літали в Любек ще лоукостом, задешево.
У цьому старовинному містечку - столиці Ганзи - ми були вже вдруге (про першу поїздку дивіться фоторепортаж і читайте розповідь тут).
Цього разу ми вирішили присвятити себе Балтійському морю, а Балтійське море - собі.
Берег Балтики - за якихось 20 км від центру Любека. Цікаво як привід для нових вражень і постзимового поповнення позитивними емоціями.
На "холодному" морі ми, вважай, досі не були.
Тобто жіноча частина ledilid була в зимовому Таллінні колись у ранньому несвідомому дитинстві й майже нічого не пригадує - крім того, що море було вкрите кригою.
Чоловіча частина ledilid на Балтиці (Таллінн, Стокгольм) бував також лише одного разу - 1993 року, і то влітку.
А тепер, значить, - німецька Прибалтика, перші дні після зими. Курорт Травемюнде (Travemünde) - типу найкрутіший морський курорт Німеччини.
Тихий, затишний, комфортний, екологічно дуже чистий. Улітку тут зависають здебільшого пенсіонери й любителі неголосного відпочинку, взимку - тим більше.
Приїхати сюди й подихати не надто солоним морським повітрям таки варто.
У Травемюнде - довжелезна берегова лінія, по якій іти і йти, поки бачать очі, через пляжі і вже не пляжі під піщаними урвищами.
У Травемюнде - стриманий шурхіт хвиль, спокій і втеча від реальності.
Безліч парків, чайок, качок, кумедних собак на повідках і без.
У 1829 р., під час своєї першої поїздки за кордон, у Травемюнде жив і лікувався російський український письменник Микола Гоголь, про що йдеться в його листі до матері від 13.08.1829.
А тепер от - 06-07.03.2011 - у Травемюнде позависали ми.
Чи задоволені? Авжеж.
Приміський поїзд із двох-трьох вагонів із головного залізничного вокзалу Любека (Lübeck Hbf) до Травемюнде ходить щогодини, подорож займає 17-20 хвилин, квиток коштує 2,70 євро. Стільки коштує й квиток на автобус, але він їде майже годину, хоч і ходить трохи частіше.
Головний залізничний вокзал Травемюнде. Цифровий годинник показує час відправлення наступного поїзда на Любек.
У самому Травемюнде три залізничні зупинки:
- Скандінавієнкай (порт, із якого рушають великі пороми на Ригу, Петербург, до портів Швеції та Норвегії),
- Травемюнде-Гафен (інший порт - із корабликами, катерами, яхтами і т.д.; ми тут виходили, щоб зайти в супермаркет "Penny"),
- Strandbahnhof (вокзал навпроти центрального пляжу - "штранду").
"Фішка" Травемюнде - отакі дерева зі спотвореними кронами. Їх тут сотні, якщо не тищі...
Це - алея біля вокзалу, паралельна пляжному променаду:
Травемюнде в минулому було окремим містом у Німеччині, а з 1913 р. вважається передмістям Любека.
Це містечко лежить у гирлі річки Траве при її впадінні в Любекську затоку Балтійського моря, розкинувшись на обох берегах каламутної Траве, а головно - розтягнувшись по морському узбережжю.
Населення містечка - трохи більше 14 тисяч осіб.
У Травемюнде розташоване одне з найвідоміших казино Німеччини (споруда 1914 р.), ось воно (і авто одного з відвідувачів):
Це вигляд того самого будинку, де казино, але з боку пляжу (казино сполучене з готелем "Колумбія"):
Травемюнде засновано ще 1187 року. Спочатку розвивалося як поселення рибалок і моряків, а курортом стало 1802 р. Тепер це один із найвідоміших і найстаріших морських курортів у Німеччині.
В одному з міських округів Травемюнде - Прівалл - в роки Другої світової війни був випробувальний полігон і велика база далекої та морської авіації Німеччини. Утім, якусь мілітаризацію в Травемюнде зараз шукати годі.
Карта Травемюнде (Прівалл - на правому березі річки Траве, решта містечка - на лівому):
Англо-Вікі пише, що тутешній поромний порт - найбільший на Балтиці. Може, й так.
Принаймні він спеціалізований суто під пороми, але оскільки винесений далі за центр, ми його розміри оцінювати на власні очі не стали.
У різні роки тут жили письменник Томас Манн (він згадував Травемюнде у своїх "Будденброках"), художник Едвард Мунк, інші відомі митці.
Типові готелі на головному променаді біля берегової лінії - Kaiserallee:
Тут немає високих будинків, тим паче - спальних районів. Понад морем у Травемюнде - невеликі готелі, готельчики, пансіонати, котеджі, чималі садиби й зовсім простенькі будиночки - майже як у наших селах.
Є зо дві торговельні вулиці, три лютеранські церкви з високими гострими шпилями.
Мати нерухомість тут престижно, наймати житло на час відпочинку - недешево.
Хоча, звісно, дивлячись із чим порівнювати і на що орієнтуватися.
Є пересічні готелі із середньою ціною номера 230 євро за добу. Є котеджі поруч із морем, які пропонують орендувати апартаменти з двома спальнями, вітальнею, кухнею і балконом за 70 євро на добу.
Є маєтки по два-три мільйони. Є окремі будинки по 200 тисяч євро...
А це маєтності трохи вглиб, метрів за сто-двісті від моря:
Тітка релаксує на балконі своєї хатинки. Температура надворі +4, але сонце і світить, і гріє:
Ще трохи всілякого тутешнього житла:
Поруч із парком, де дерева підписані:
Одна з лютеранських церков:
Є й "новоапостольська" церква:
Торгова вулиця в районі станції Гафен - Travepromenade:
Травепроменад із боку моря:
Улітку в Травемюнде тепло, але в морі, кажуть, купатися нереально. Хіба моржам можна. А для захисту від вітру на пляжах є отакі закривачки (взимку вони незатребувані):
Трохи вглиб містечка.
(Таких "міських" вуличок тут небагато - може, дві-три, а то все більш "сільські".)
Це травемюндський маяк, який називають найвищим у Європі (стопудово брешуть), і ніби найстаріший у Німеччині (1534-1539 р.).
На задньому плані - будинок, який видно майже з кожної точки Травемюнде, - готель "Марітім". Він тут один такий високий.
Такі велорикші популярністю не користуються:
В іншу пору року походити по оцих канатах-переходах між деревами в парку ім. д-ра Гайнріха Циппеля коштує 8 євро, але Д. трохи полазив і забезплатно :)
Крім моря, нам дуже сподобалося зависати в Godewindpark.
Тут два озера, навколо - як у ботсаду - дерева з підписами й місцями поширення в дикій природі, лавки, моріжки-галявки...
А головне - пташки, які не дають сумувати.
Численні чайки конкурують із качками за жратву й без проблем виграють конкуренцію.
На ставку ще була крига.
Варто дістати батон - тут же злітаються із півсотні чайок і зазирають тобі в рота, от-от видеруть шматок із руки. Варто підкинути шматок хліба вгору - хапають нальоту.
Деякі окільцьовані.
Качок-чайок розважає радіокерована модель катерка:
Якщо раптом хтось тонутиме:
До речі, поруч стоїть знак, який сповіщає, що качок годувати стороннім людям не можна.
Ну ми-то чайок годували :) З урахуванням їх моторності качку погодувати майже нереально :))
Посиділи...
А оце вам не хухри-мухри-штахетини, а скульптурна композиція Мікаеля Хансена "Паралельні лінії", 2001 р. спорудження, про що сповіщає табличка ліворуч знизу:
Проводжаємо пором "TT-Line" на шведський Треллеборг.
Один із визначних об'єктів Травемюнде - чотирищогловий барк "Пассат", збудований на початку ХХ ст.
Працює і як музей, і по морю ходить. Ось його сайт: www.ss-passat.com.
12-15 травня цей вітрильник збере десятки побратимів із різних країн на святі з нагоди свого 100-річного ювілею.
Ну й головне ж у Травемюнде - море і пляж ("штранд").
Першого дня ми просто погуляли вздовж головного пляжу і в порту, а другого - пропиляли по берегу вперед, куди очі бачили, - майже до Ніндорфа - кілометрів зо п'ять.
Пункт порятунку на водах - їх на узбережжі багато.
Дитячі розваги - повітряні змії.
Піратський корабель для дітлахів на головному пляжі.
До речі, для порівняння: в неділю на цьому пляжі була купа народу - приїхали на вихідний із Любека та ін., а в понеділок - безлюдно.
Улітку, кажуть, теж аншлаг.
Далі за пляжами берег крутий, піщаний. Видно, що постійно трапляються зсуви, - узбережжя завалене деревами, вирваними з корінням.
Сніг на морському узбережжі - для нас це незвично.
Далі по берегу - містечко Тіммендорфер-Штранд.
Окрема "фішка" Травемюнде - собаки.
Якщо у Ніцці полчища песиків на повідках ви називали на французький манер "ш'єнами", то в Травемюнде - по-німецькому "хундами" :)
Їх тут дуже багато, вони зворушливі, часто - безпородні.
"Натуральна солоність Остзее" - педофільська реклама балтійських (остзейських) пляжів Травемюнде на автобусі, що йде на Любек.
Місцеві листівки:
Словом, нам тут сподобалося. І, якщо що, ми б тут жили... А це висока оцінка за нашою "мандрівною" шкалою.
Хоча на Середземномор'ї все ж краще.
Туди - наша наступна поїздка :)
"Наразі" - бо компанія ця неабияк нахабніє і - при тому що з 27 березня в Києві для здешевлення переїжджає із "Борисполя" в "Жуляни" - на наступні місяці задирає ціни просто безсоромно. Скажімо, починаючи з травня, до Тревізо чи Дортмунда квиток (без оформлення) коштує як мінімум 728 грн., і то це найвигідніше, бо здебільшого ціни на рівні 948, 1178, а то й 2478 грн. Є й 2978 грн... Якщо це буде зватися "лоукост", то ми будемо іспанськими льотчиками.
Свинство, звісно. Визискують український народ. Он із Польщі рейси Wizzair'у в Західнішу Європу і досі як не по 15 злотих, то по 80 злотих є.
Із Києва ж до Любека подорож улітку в один бік теж не дешевше ста баксів обійдеться (за трьома винятками, коли це коштуватиме близько 500 грн.).
А на початку березня, значиться, ми літали в Любек ще лоукостом, задешево.
У цьому старовинному містечку - столиці Ганзи - ми були вже вдруге (про першу поїздку дивіться фоторепортаж і читайте розповідь тут).
Цього разу ми вирішили присвятити себе Балтійському морю, а Балтійське море - собі.
Берег Балтики - за якихось 20 км від центру Любека. Цікаво як привід для нових вражень і постзимового поповнення позитивними емоціями.
На "холодному" морі ми, вважай, досі не були.
Тобто жіноча частина ledilid була в зимовому Таллінні колись у ранньому несвідомому дитинстві й майже нічого не пригадує - крім того, що море було вкрите кригою.
Чоловіча частина ledilid на Балтиці (Таллінн, Стокгольм) бував також лише одного разу - 1993 року, і то влітку.
А тепер, значить, - німецька Прибалтика, перші дні після зими. Курорт Травемюнде (Travemünde) - типу найкрутіший морський курорт Німеччини.
Тихий, затишний, комфортний, екологічно дуже чистий. Улітку тут зависають здебільшого пенсіонери й любителі неголосного відпочинку, взимку - тим більше.
Приїхати сюди й подихати не надто солоним морським повітрям таки варто.
У Травемюнде - довжелезна берегова лінія, по якій іти і йти, поки бачать очі, через пляжі і вже не пляжі під піщаними урвищами.
У Травемюнде - стриманий шурхіт хвиль, спокій і втеча від реальності.
Безліч парків, чайок, качок, кумедних собак на повідках і без.
У 1829 р., під час своєї першої поїздки за кордон, у Травемюнде жив і лікувався російський український письменник Микола Гоголь, про що йдеться в його листі до матері від 13.08.1829.
А тепер от - 06-07.03.2011 - у Травемюнде позависали ми.
Чи задоволені? Авжеж.
Приміський поїзд із двох-трьох вагонів із головного залізничного вокзалу Любека (Lübeck Hbf) до Травемюнде ходить щогодини, подорож займає 17-20 хвилин, квиток коштує 2,70 євро. Стільки коштує й квиток на автобус, але він їде майже годину, хоч і ходить трохи частіше.
Головний залізничний вокзал Травемюнде. Цифровий годинник показує час відправлення наступного поїзда на Любек.
У самому Травемюнде три залізничні зупинки:
- Скандінавієнкай (порт, із якого рушають великі пороми на Ригу, Петербург, до портів Швеції та Норвегії),
- Травемюнде-Гафен (інший порт - із корабликами, катерами, яхтами і т.д.; ми тут виходили, щоб зайти в супермаркет "Penny"),
- Strandbahnhof (вокзал навпроти центрального пляжу - "штранду").
"Фішка" Травемюнде - отакі дерева зі спотвореними кронами. Їх тут сотні, якщо не тищі...
Це - алея біля вокзалу, паралельна пляжному променаду:
Травемюнде в минулому було окремим містом у Німеччині, а з 1913 р. вважається передмістям Любека.
Це містечко лежить у гирлі річки Траве при її впадінні в Любекську затоку Балтійського моря, розкинувшись на обох берегах каламутної Траве, а головно - розтягнувшись по морському узбережжю.
Населення містечка - трохи більше 14 тисяч осіб.
У Травемюнде розташоване одне з найвідоміших казино Німеччини (споруда 1914 р.), ось воно (і авто одного з відвідувачів):
Це вигляд того самого будинку, де казино, але з боку пляжу (казино сполучене з готелем "Колумбія"):
Травемюнде засновано ще 1187 року. Спочатку розвивалося як поселення рибалок і моряків, а курортом стало 1802 р. Тепер це один із найвідоміших і найстаріших морських курортів у Німеччині.
В одному з міських округів Травемюнде - Прівалл - в роки Другої світової війни був випробувальний полігон і велика база далекої та морської авіації Німеччини. Утім, якусь мілітаризацію в Травемюнде зараз шукати годі.
Карта Травемюнде (Прівалл - на правому березі річки Траве, решта містечка - на лівому):
Англо-Вікі пише, що тутешній поромний порт - найбільший на Балтиці. Може, й так.
Принаймні він спеціалізований суто під пороми, але оскільки винесений далі за центр, ми його розміри оцінювати на власні очі не стали.
У різні роки тут жили письменник Томас Манн (він згадував Травемюнде у своїх "Будденброках"), художник Едвард Мунк, інші відомі митці.
Типові готелі на головному променаді біля берегової лінії - Kaiserallee:
Тут немає високих будинків, тим паче - спальних районів. Понад морем у Травемюнде - невеликі готелі, готельчики, пансіонати, котеджі, чималі садиби й зовсім простенькі будиночки - майже як у наших селах.
Є зо дві торговельні вулиці, три лютеранські церкви з високими гострими шпилями.
Мати нерухомість тут престижно, наймати житло на час відпочинку - недешево.
Хоча, звісно, дивлячись із чим порівнювати і на що орієнтуватися.
Є пересічні готелі із середньою ціною номера 230 євро за добу. Є котеджі поруч із морем, які пропонують орендувати апартаменти з двома спальнями, вітальнею, кухнею і балконом за 70 євро на добу.
Є маєтки по два-три мільйони. Є окремі будинки по 200 тисяч євро...
А це маєтності трохи вглиб, метрів за сто-двісті від моря:
Тітка релаксує на балконі своєї хатинки. Температура надворі +4, але сонце і світить, і гріє:
Ще трохи всілякого тутешнього житла:
Поруч із парком, де дерева підписані:
Одна з лютеранських церков:
Є й "новоапостольська" церква:
Торгова вулиця в районі станції Гафен - Travepromenade:
Травепроменад із боку моря:
Улітку в Травемюнде тепло, але в морі, кажуть, купатися нереально. Хіба моржам можна. А для захисту від вітру на пляжах є отакі закривачки (взимку вони незатребувані):
Трохи вглиб містечка.
(Таких "міських" вуличок тут небагато - може, дві-три, а то все більш "сільські".)
Це травемюндський маяк, який називають найвищим у Європі (стопудово брешуть), і ніби найстаріший у Німеччині (1534-1539 р.).
На задньому плані - будинок, який видно майже з кожної точки Травемюнде, - готель "Марітім". Він тут один такий високий.
Такі велорикші популярністю не користуються:
В іншу пору року походити по оцих канатах-переходах між деревами в парку ім. д-ра Гайнріха Циппеля коштує 8 євро, але Д. трохи полазив і забезплатно :)
Крім моря, нам дуже сподобалося зависати в Godewindpark.
Тут два озера, навколо - як у ботсаду - дерева з підписами й місцями поширення в дикій природі, лавки, моріжки-галявки...
А головне - пташки, які не дають сумувати.
Численні чайки конкурують із качками за жратву й без проблем виграють конкуренцію.
На ставку ще була крига.
Варто дістати батон - тут же злітаються із півсотні чайок і зазирають тобі в рота, от-от видеруть шматок із руки. Варто підкинути шматок хліба вгору - хапають нальоту.
Деякі окільцьовані.
Качок-чайок розважає радіокерована модель катерка:
Якщо раптом хтось тонутиме:
До речі, поруч стоїть знак, який сповіщає, що качок годувати стороннім людям не можна.
Ну ми-то чайок годували :) З урахуванням їх моторності качку погодувати майже нереально :))
Посиділи...
А оце вам не хухри-мухри-штахетини, а скульптурна композиція Мікаеля Хансена "Паралельні лінії", 2001 р. спорудження, про що сповіщає табличка ліворуч знизу:
Проводжаємо пором "TT-Line" на шведський Треллеборг.
Один із визначних об'єктів Травемюнде - чотирищогловий барк "Пассат", збудований на початку ХХ ст.
Працює і як музей, і по морю ходить. Ось його сайт: www.ss-passat.com.
12-15 травня цей вітрильник збере десятки побратимів із різних країн на святі з нагоди свого 100-річного ювілею.
Ну й головне ж у Травемюнде - море і пляж ("штранд").
Першого дня ми просто погуляли вздовж головного пляжу і в порту, а другого - пропиляли по берегу вперед, куди очі бачили, - майже до Ніндорфа - кілометрів зо п'ять.
Пункт порятунку на водах - їх на узбережжі багато.
Дитячі розваги - повітряні змії.
Піратський корабель для дітлахів на головному пляжі.
До речі, для порівняння: в неділю на цьому пляжі була купа народу - приїхали на вихідний із Любека та ін., а в понеділок - безлюдно.
Улітку, кажуть, теж аншлаг.
Далі за пляжами берег крутий, піщаний. Видно, що постійно трапляються зсуви, - узбережжя завалене деревами, вирваними з корінням.
Сніг на морському узбережжі - для нас це незвично.
Далі по берегу - містечко Тіммендорфер-Штранд.
Окрема "фішка" Травемюнде - собаки.
Якщо у Ніцці полчища песиків на повідках ви називали на французький манер "ш'єнами", то в Травемюнде - по-німецькому "хундами" :)
Їх тут дуже багато, вони зворушливі, часто - безпородні.
"Натуральна солоність Остзее" - педофільська реклама балтійських (остзейських) пляжів Травемюнде на автобусі, що йде на Любек.
Місцеві листівки:
Словом, нам тут сподобалося. І, якщо що, ми б тут жили... А це висока оцінка за нашою "мандрівною" шкалою.
Хоча на Середземномор'ї все ж краще.
Туди - наша наступна поїздка :)