.продовження про Вінницю, а саме лівобережна частина міста.
В ) 1В ) 2
В ) 3 В ) 4 В ) 5 В ) 6.вулиця Бевза (був такий підпільник під час 2світової) має декілька старих будинків (5) - модерновий, початку 20 ст., і не зміг пройти повз сучасного з такої ліпниною:
.Бевза(6) стиль з елементами староруської архітектури:
.також на Бевза(15) знаходиться музей М.Коцюбинського, це садиба, де письменник народився, складається з модернового будинку - музею(п.20ст), комори і старої хати-садиби(1820і). Модерновий будинок прикрашений двома несиметричними ризалітами та парапетами над ними, також вікна оформлені сандриками, а на лопатках декоративні модернові візерунки, під карнизом по периметру дентикули, з дворового фасаду прибудована дерев'яна верандочка:
садиба одноповерхова дерев'яна, побілена з верандою, на території садиби невеличкий садочок з деревами та сучасною альтанкою:
- на коморі табличка:"Комора в якій жандармерія робила обшук в 1883 р".
.далі Бевза виходить на кінець проспекту Коцюбинського, тут знаходиться і сучасний пам'ятник письменнику.
.в цьому районі є трикутний квартал з старою забудовою, він складається з проспекту К. і вулиць Брацлавської (Островського) та Нансена (мандрівник,біолог). Зі сторони Коцюбинського(51) збереглось два будинки 4-класних міських училищ (п.20 ст) один обкладений кахелем і втратив свій старовинний шарм, другий будинок ще тримається, зараз тут торгово-економічний інститут:
- постріл по вчилищах з дворового фасаду і вулиці Нансена,. а також пожежна частина(8), сучасна, але використовує старе двоповерхове приміщення 1912 року (стару архітектуру помітно з бокового фасаду):
.на протилежній стороні Ненсена(5-7) знаходиться один з перших горільчаних заводів Вінниці, відкритий він був на прикінці 19 століття, будував приміщення інженер Маслєніков в 1895-96 роках, будинки зазнали деяких змін, як зовні, так мабудь і всередині, на боковій лопатці зберігся знак ОХС, я думаю що він означає "очисний хмільовий склад", хоча по історії він обзивався винним, а не хмільовим, але я можу помилятись, а тому звідки ця Х в ОХС? Х його знає):
- горільчаний завод працює й досі, зараз він ще й лікеро-горільчаний, а вірніше ОгогОгО "Сотка".
.перейдемо до третього кута кварталу - вулиці Брацлавської(92), тут у нас стоїть школа№9, третій поверх і праве крило було прибудоване в 1965 році до колишнього єврейського училища 1907 року:
- і сучасний будівельний технікум (коледж) стоїть на місці гарного будинку Народного Дому, який стояв на розі сучасних Брацлавської та Коцюбинського.
.далі підемо по Брацлавській(57), трохи в стороні від вулиці зберігся адмінбудинок цегляного заводу, побудований він в 1918 році, в більш пізніший час трохи зазнав деяких перебудов, але деякі елементи таки збереглись, зокрема дата побудови, можлово він був житловий для робітників заводу, зараз на місці одного цегельного розміщено три: спиртовий, млин та дослідний:
.два спарених житлових будинка (34-36) по Брацлавській і старообрядчеська церква Зішесття Св'ятого Духа (Хрестоздвиженська?) знаходиться трохи в дворах від Брацлавської, 19 ст побудови, храм хатнього типу, який можливо був дерев'яним, зараз обкладений цеглою, поруч будується здоровезний храм, мені невідомо чи старовірницький:
.майже на перетині Брацлавської та Замостянської (50років перемоги)(49-а) за новобудом москальського патріархату на церковщині чудом збереглась старенька дерев'яна церквиця Дмитрія Солунського, свою історію храм веде десь з 1700 року, коли був побудований в с.Межигорки, в 1747 році був перенесений в с.Потоки, а потім на початку 20 століття, з матеріалу старого храму вже в Вінниці складено цю церкву, тут вона можливо, як каплиця, досить маленька, в одному зв'язку з дзвіницею, однобанна, апсида прямокутна, нава квадрат, барабан - восьмерик, купол шатроподібний низький з низькою восьмигранною шиєю і главкою, бабинець злитий з першим ярусом дзвіниці, другий ярус квадрат з подвоєними вікнами на три сторони, поверх низенький квадратний "напівярус", який переходить в шатровий купол з главкою на високій шиї, що цікаво маківки покриті ґонтом. Виходи з храму по боках нави і з З дзвіниці, до кожного прибудований ґанок, ще один вихід з Пд сторони вівтарної частини. По периметру храму, посередині стін, проходить опоясуючий підвіконний карниз, в бабинці і дзвіниці по вікну на сторони Пн та Пд, також вікна в барабані по основних сторонах, хрести на маківках старі ковані:
- ризаліт колишнього приміщення політехнічного технікума, побудова 1950х років (дякую Постерр) (колишню пушкінську школу початку 20 століття я не знайшов, бо на той час не знав де знаходиться), будинок з колонами по провулку Ясному. Недалеко від неї знаходиться закинуте старообрядчеське кладовище, досить депресивне видовище:
.недалеко, по вулиці Нечая Данила (запорізький полковник)(21) знаходиться школа№22 1938 року побудови:
.ну і зовсім поруч, на З від школи в приватному секторі можна знайти закинутий пустир, обабіч доріг, навкруги пустиря трапляються могильні камені, - то є залишки єврейського цвинтаря, в тому ж місці мені трапився камінь з написом: "преждевременно\ ушел от нас товарищ\ член ВКП(б)\ и таращанец".....
.пустир займає досить немаленьку площу, там деякі нелюди викидують сміття, там якщо гарненько полазить, то можна знайти чимало старих могильних каменів, але в мене не було ні часу, а ні бажання...
.далі ж буде..