Вінниця)1
.шість постів. всередньому по 50 фот кожний. більшість пам'яток Вінниці звичайні житлові будинки. за два коротких дня я встиг відзняти половину з наміченого. ці два дні випали досить сірими (як казав "Атос" в одній рок-опері: Вы не бывали в Лондоне, сэр. Этот город безукоризненно сер..)
.добирався з Києва на експрес-хрюндаї, досить комфортно і швидко, квиток оплатив через інет, роздрукував і все: - зручно..
.пости будуть складатись з перетасованих і підтасованих фот, тому, як шлях мій був тернистий хаотичний..
В ) 1
В ) 2
В ) 3
В ) 4
В ) 5
В ) 6
Що я маю сказати за Вінницю? місто на Поділлі, існує десь з 14 століття, якщо не рахувати усілякі культури, останки та кургани, яких знаходять на місці сучасного міста, через місто протікає Буг, ділячи його навпіл, на правому березі центр і основні пам'ятки, на лівому більш старішому залізничний вокзал та інше..
Почну з вокзалу, теперішній залізничний, відбудований після війни в 1945-51 роках архітектором Сідамонідзе, перший вокзал тут був з 1870 року:
- недалеко від вокзалу, по вулиці Батозька (кірова) (5,9) два стареньких еклектичних будинка.
.від вокзалу до центру міста йде проспект Коцюбинського, і після Бугу переходить в центральну Соборну вулицю. На проспекті є декілька старих будинків: один із (6), на перетині з вулицею Папаніна:
- я зазвичай не фоткаю післяреволюційних будинків, але в Вінниці їх чимало і досить цікавеньких, а цей так міжвоєнний, побудований в 1930-х роках, як залізнична лікарня, виконує ті ж функції і понині.
.ще по проспекті(8,14), поруч стоять два одноповерхових будинки в модерновому стилі з парапетами та масивними сандриками, тож початок 20 століття, цікаво що нумерація з розривом в 2 будинка, які заховались десь в дворах):
.ще два поруч, по парній стороні (24,26), перший двоповерховий з сторожкою, яка з'єднана з будинком аркою, другий - одноповерховий, але обидва в чудовому стані:
.далі мене понесло на північ від проспекту, по вулиці Некрасова(48) школа 1937 року під нумером 32 і два житлових будинки(47,49), в яких ще трохи проглядається старина:
.і по Некрасова(25) в будинку колишнього клубу 1930х років, зараз якийсь банк і зовсім поруч парк "Хімік" і його брама в класицизному стилі з колонами та нішами:
На вулиці Стрілецькій (чого мене сюди і занесло) збереглись старі армійські будинки, або казарми, вони розкинуті по всій вулиці (19-27,83,105), будувались по проекту архітектора М.Д. Зайцева інженером К.К.Пруссаком в 1885-1899 роках, стиль цегляний, еклектичний.
Ці будинки використовуються і зараз, деякі житлові, можливо для вояків з родинами, можливо просто житлові, деякі в складі військових частин, деякі вже стоять пусткою(. Цей стиль армійської архітектури я зустрічав в Житомирі, він досить насичений в плані всіляких декоративних елементів цегляної кладки (міжповерхові карнизи, віконні лиштви, дентикули та декоративні машикулі, лопатки та ризаліти):
- цей чудовий бензовоз стоїть вже на вулиці Стрілецькій (червоноармійській) біля експериментального механічного заводу45 (завод виробляє продукцію для заправок, якісь насоси та інші експериментальні вироби).
.майже на перетині Стрілецької та Київської(29) чудом зберігся будинок 1901 року на місці старої меблевої фабрики з вікнами з лучковими перемичками:
ПС: чудом вже не зберігся, _андонам якимось заважав (2016)(((((:
- на тій же Київській збереглось пара старих будинків, які майже на очах забудовуються і перебудовуються, або закидаються-помирають.
.наступній пам'ятці поталанило трохи більше, була на півострові Бригантина насосна станція для міського водогіна, в 1911 році побудована Григорієм Григорієвичем Артиновим, в той час він був головним міським архітектором і дуже багато цікавих будинків побудував і затвердив. Якщо пам'ятаєте, в Ніжині Преображенський храм будував пращур грецького походження "цього" Артинова, другий Артинов (старший - Міша), брат Григорія - будував в Києві)). Так от одне приміщення станції (фільтрова) стоїть пусткою, а друге прибрав до рук москальський патріархат, зробивши в ньому храм Ксенії Петербурзької та царських страстотернців, до цього тут був клюб піонерів, здається..:
- останнє фото з другого берега Бугу, з місцевої "потьомкінської драбини"...
.в наступному пості продовження track.у лівим берегом...
.добирався з Києва на експрес-хрюндаї, досить комфортно і швидко, квиток оплатив через інет, роздрукував і все: - зручно..
.пости будуть складатись з перетасованих і підтасованих фот, тому, як шлях мій був тернистий хаотичний..
В ) 1
В ) 2
В ) 3
В ) 4
В ) 5
В ) 6
Що я маю сказати за Вінницю? місто на Поділлі, існує десь з 14 століття, якщо не рахувати усілякі культури, останки та кургани, яких знаходять на місці сучасного міста, через місто протікає Буг, ділячи його навпіл, на правому березі центр і основні пам'ятки, на лівому більш старішому залізничний вокзал та інше..
Почну з вокзалу, теперішній залізничний, відбудований після війни в 1945-51 роках архітектором Сідамонідзе, перший вокзал тут був з 1870 року:
- недалеко від вокзалу, по вулиці Батозька (кірова) (5,9) два стареньких еклектичних будинка.
.від вокзалу до центру міста йде проспект Коцюбинського, і після Бугу переходить в центральну Соборну вулицю. На проспекті є декілька старих будинків: один із (6), на перетині з вулицею Папаніна:
- я зазвичай не фоткаю післяреволюційних будинків, але в Вінниці їх чимало і досить цікавеньких, а цей так міжвоєнний, побудований в 1930-х роках, як залізнична лікарня, виконує ті ж функції і понині.
.ще по проспекті(8,14), поруч стоять два одноповерхових будинки в модерновому стилі з парапетами та масивними сандриками, тож початок 20 століття, цікаво що нумерація з розривом в 2 будинка, які заховались десь в дворах):
.ще два поруч, по парній стороні (24,26), перший двоповерховий з сторожкою, яка з'єднана з будинком аркою, другий - одноповерховий, але обидва в чудовому стані:
.далі мене понесло на північ від проспекту, по вулиці Некрасова(48) школа 1937 року під нумером 32 і два житлових будинки(47,49), в яких ще трохи проглядається старина:
.і по Некрасова(25) в будинку колишнього клубу 1930х років, зараз якийсь банк і зовсім поруч парк "Хімік" і його брама в класицизному стилі з колонами та нішами:
На вулиці Стрілецькій (чого мене сюди і занесло) збереглись старі армійські будинки, або казарми, вони розкинуті по всій вулиці (19-27,83,105), будувались по проекту архітектора М.Д. Зайцева інженером К.К.Пруссаком в 1885-1899 роках, стиль цегляний, еклектичний.
Ці будинки використовуються і зараз, деякі житлові, можливо для вояків з родинами, можливо просто житлові, деякі в складі військових частин, деякі вже стоять пусткою(. Цей стиль армійської архітектури я зустрічав в Житомирі, він досить насичений в плані всіляких декоративних елементів цегляної кладки (міжповерхові карнизи, віконні лиштви, дентикули та декоративні машикулі, лопатки та ризаліти):
- цей чудовий бензовоз стоїть вже на вулиці Стрілецькій (червоноармійській) біля експериментального механічного заводу45 (завод виробляє продукцію для заправок, якісь насоси та інші експериментальні вироби).
.майже на перетині Стрілецької та Київської(29) чудом зберігся будинок 1901 року на місці старої меблевої фабрики з вікнами з лучковими перемичками:
ПС: чудом вже не зберігся, _андонам якимось заважав (2016)(((((:
- на тій же Київській збереглось пара старих будинків, які майже на очах забудовуються і перебудовуються, або закидаються-помирають.
.наступній пам'ятці поталанило трохи більше, була на півострові Бригантина насосна станція для міського водогіна, в 1911 році побудована Григорієм Григорієвичем Артиновим, в той час він був головним міським архітектором і дуже багато цікавих будинків побудував і затвердив. Якщо пам'ятаєте, в Ніжині Преображенський храм будував пращур грецького походження "цього" Артинова, другий Артинов (старший - Міша), брат Григорія - будував в Києві)). Так от одне приміщення станції (фільтрова) стоїть пусткою, а друге прибрав до рук москальський патріархат, зробивши в ньому храм Ксенії Петербурзької та царських страстотернців, до цього тут був клюб піонерів, здається..:
- останнє фото з другого берега Бугу, з місцевої "потьомкінської драбини"...
.в наступному пості продовження track.у лівим берегом...