Ви колись ходили так, щоб аж вітер в лице? Потоки невидимих сталевих мечів розсікали щоки і руки? Так щоб не було вибору: йти вперед, назад, вліво, вправо чи застоятися каменем на порозі невідкритих уявних дверей? Ходили?
Прив’язаним вільним стервом по краю карнизу, коли усе байдуже, але ще теплиться слово на ледь теплих устах і те слово потрійний
(
Read more... )
Comments 14
Reply
я про батл, мо, ще поширю. пізніше. хоча б хто там героїв додам. ща настрою немає.
Reply
хто там героїв додам - це якою мовою фраза?))
Reply
Reply
Reply
Reply
це ж я - олексій)
Reply
Reply
тре було треш-майстрів привести)
от Юра Чабан чим не ходячий треш?
мені сподобалося місце, агітуй Йвана чи його татка ще на якусь подібну штуку.в крові гостра нестача андерграунду.так що треба, треба.
Reply
дякую, але в зоопарку черга була.
Юра Чабан - енергійна, суспільнонебайдужа, креативна і, гадаю, дуже хороша людина, перш за все, але на треші його не було, тому ніц про то не сказала.
дуже рада, що тобі сподобалося місце, співчуваю нестачам в крові, але я сама знаю, що мені робити. найближчим часом - львів. тобі треба - організовуй!
Reply
Reply
Reply
Leave a comment