Знайоме обличчя виринає із натовпу, що котиться в метро. Кілька секунд, щоб пригадати спільну історію. Кілька секунд, щоб посміхнутись, помахати рукою, схопити за рукав або просто пробігти повз... І як би там не було, відчути, що в цьому місці, в цей час, в цьому потоці людей є хтось, хто знає як мене звати. А може й не пригадає ім'я, але все одно
(
Read more... )