Сонце не світить

[kontrolfrik]

Вчора іду по центру як завжди. На зустріч проносяться тисячі людей, "но темные стекла хранят мою душу". Тут одна тітонька років 45-ти порівнялась зі мною і так сама до себе ніби роздумуючи вголос говорить, "Сонце не світить...". А на дворі і справді сонечко то вигляне із за хмар, то загляне. На ту мить взагалі незрозуміло було, ні вашим ні нашим

Comments

[st_ost]

як той казав:
"Гей бидло, ніколи ти не поймеш.
Бо ти бидлом народилось і колись таким-же бидлом помреш."

[kontrolfrik]

Це досить різкий вислів, але я його дуже часто згадую у подібних ситуаціях.

[st_ost]

зате його можна мугикати

[kontrolfrik]

Я взагалі себе зловив на думці, що останнім часом коли розминаюсь з потенційними ідіотами щось мугикаю. Якось заспокоює.
Це мабуть вікове. Терпіти виходки ідіотів дедалі залишається все менше сил.

[kontrolfrik]

Так, тому що ідіоти дуже вмотивовані. Вони не здатні засумніватися в правильності своєї доктрини, оскільки для цього необхідне критичне мислення. Без критичного зокрема і мислення взагалі зовсім туго. Коли ідіот розуміє, що правила можна порушувати у нього настає зворотня реакція, він починає херити все. Їздити на джипі по людях, піздити тьолок, їбатись в усі дири, стріляти з ружжя з балкона, натравляти свого пса на перехожих, бухати до свинячого візгу, і прочая, і прочая.

"підійти до гопніка і розказувати шо в*єтнамки на шкарпетки не гуд" - тут знов можна згадати класика, "Я ж у тебе не питаю, що ти в своїй торбі несеш".

[ext_654578]

не чекаю отримати інструкції

[kontrolfrik]

Нє, ну, "я слідкую, як я морозиво їм" і "гляну на себе без шкарпеток - і не можу" це теж помойму шось не альо.