Репортаж \ [Rec] (Гайме Балагуеро, Пако Пласа, 2007): відео з пекла…
«Репортаж», напевно, найкращий жахличик останніх років… так аби не бути до кінця голослівним: його помістили на 3тє місце в списку 50ти найкращих жахливчиків за всі часи (по версії boston.com), вперед пропустивши лише японське «Прокляття (Ju-on)» і «Щось (The Thing)» Карпентера (John Carpenter).
Що цікаво, фільм, по суті, не вигадав нічого нового, а прийом, яким він скористався вже років п’ять в мене викликає питання «і як на нього до сих пір купляються?!»… от і сам купився =)… фільм - це відеозапис однієї камери оператора зі знімальної телегрупи. Власне, точно те саме, що було у «Відьмі з Блер (Blair Witch Project)», і що сама «відьма» поперла з італійського «Пекла канібалів (Cannibal Holocaust)» 1980го року.
Телеведуча, традиційно приваблива дівчина, робить передачу з пожежного депо. Вона розмовляє з усіма, знімає як пожежники їдять і відпочивають… і примовляє, що «…хотіла б аби щось трапилося. Але не зрозумійте мене невірно». Адже для програми їй потрібен «виклик», пожежа… і команду все ж викликають - але не на пожежу, а лиш допомогти звільнитися жінці з квартири.
Але трапляється неочікуване - жінка, яку звільнили, кидається на міліціянта і кусає його, а будинок - вже оточений і закритий на карантин, нікого не випускають. Міліціянт періодично кричить, аби камеру вимкнули, але, звісно, цього ніхто не робить - «світ має дізнатися правду!».
Коїться ще багато всякого, люди перетворюються на зомбоподібних істот, все це знімає оператор, а коли ситуація дещо заспокоюється - журналістка навіть бере коментарі жильців з якими її закрили. Цікаво, що коли вимикають світло - камера стає єдиним порятунком, світлом у суцільному мороці. Але ще до того - більш-менш картину реальності журналісти розуміють, знайшовши численні вирізки з газет, які були розклеєні по стінам.