В мене також вдома в батьків завжди жили котики. Зараз живемо з чоловіковими батьками, ну і як результат - ні про якого кота і мови не може бути...-(( Тому, завжди з нетерпінням чекаю зустрічі із своїми Рудіком і Пушком, що лишилися в батьків. Таке враження, що частиночка твого люблячого серця там з ними залишилася-))
унікальна ситуація для мене, заходжу, все перечитую і думаю, як я могла настільки відволіктись, що забула про те, що ти написала раніше. Мабуть треба більше спати, а то сон по 4-5 годин вимотує)
Comments 10
Reply
Інколи здається, що для кішок ласка важливіша за їжу.
Reply
Reply
Reply
Ходжу вулицями, бачу котів і все тягне забрати когось із собою.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment