Красноїльськ, ти кращий. Вашківці, йдіть лісом.
Головне зимове свято, на яке я чекаю сильніше, ніж діти на Діда Мороза і новий рік, вже кілька годин як позаду. Воно знову було автентичним і справжнім. Фото того не передадуть.
Мій інший звіт з іншими картинками
(Це не я такий естет, щоб в ч/б знімати. Це в рукавицях пальці на меню зісковзнули:))
Отже, 14 січня 2010 року, Буковина, селище на румунському кордоні, зима.
Приїхали десь опівдні. До великого старту - ще десь година. Але вже то там, то тут відбуваються всякі події. Ну от, наприклад:
Традиційне встановлення батьківства. А що будеш робити, як тицяє дитину під ніс і стверджує, що це твоя? Ну от що б ви зробили? Правильно: дали на памперси.
Цей теж на памперси дав. Гривню. Такій дитині має вистачити.
Ряжені міліціонери і путани - ну кого таким здивуєш? Тим часом десь праворуч чути спів (отой самий Mai sus). Іду на звук. Потрапляю куди треба :)
Кут Путна готується до виходу. Все, що ви хотіли б дізнатись про те, ЯК це робиться. Гримерам і візажистам буде особливо цікаво.
На пензлики не розмінюються: тіла в чоловіків могутні, поки тим пензликом їх... Ну і лоскоче, знову ж таки. Діжкою якось грим краще наносити.
Де погано фарба лягла, руками до пуття доводять.
Царів і цариць теж підфарбовують
Результат потім буде десь таким. Нікому на кіностудію гримерів не треба?:)
Десь тут в мене палець натис не ту кнопку - і порція фоток стала чорно-білою. Нічого вже не змінити:(
Розігріваються. У дворі стоять столи, жінки підносами виносять голубці, каву, воду.
Все, рушили. Маланка йде поволі, заходить до кожної оселі.
Тим часом бля головного кабака селища вже встановили платформу-сцену, де йде концерт. Спонсор концерту - партія регіонів. Гм.
Нє, не цікаво. Приєднаюсь я до іншої маланки. Якраз до господи зайшли. Підемо?
В цій маланці є жінки, в інших з цим суворо: не допускаються, як і віки тому. Да-да-да, цариці - теж хлопці.
Навіть не знаю, як вам пояснити, що тут в кадрі :)
Не сказала б, що господар сяє від щастя. Як на Голгофі.
Спасибо этому дому, пойдем к другому.
А ваші розвіртуалізації виглядають теж так?:) Ніколай, знайомий по інету, ну і Блека, да.
Щось зорушливе в цьому є.
Тим часом всі маланки вже йдуть вулицею Штефана чел Маре в центр. Царі і цариці стрибають, співаючи.
В двори все одно у всі заходять.
Радості на обличчях господарів так і не видно. Закриті у будах собаки просто з розуму сходять від галасу, який влаштовують маланкарі.
Поки певна частина маланки власне маланкує, інші їх чекають біля будинку. Піднімати солом'яного ведмедя доводиться удвох.
Солом'яний ведмідь.
Один з наймолодших ведмедів. Тато циган, старший брат теж ведмідь, тільки бурий.
А цигани - вони такі.
Чергова коротка зупинка - ведмедям треба перепочити. Декому й перекурити.
В рабочий полдень. Приємно старих знайомих зустріти. Ну, їм, маланкуючим. Я ж їх не знаю. :)
Страшно, гарячково кричать, жестикулюють. Думала, сварка. Підбігла господиня хати, де путнівскька маланка фарбувалася, і пояснила: це нарада. Зараз заходитимуть до примарії, потрібно спланувати, якби так найкраще виступити.
Власне, результат наради. Хроніка з епіцентру події. Там мені було непросто :)
Ну і для тих, кому конче необхідна порція гумору Вашківці-стайл:
Куди ж без свинячого грипу з карантином.
Шалений доктор відрізав від чучела шматочки і намагався їх скормити глядачам. Їли погано.
Типово-красноїльська фішка: шалені перукарі.
Все, перша маланка (циганська котра) перед примарією-селищною радою відскакала, пішли цю справу відзначити в сусідню корчму.
Я цього разу стараюся минулорічні сюжети не повторювати. Якщо щось зацікавило, а відповіді тут немає, вона є тут або тут. А минулорічний мій герой-ведмідь підріс:
З підказки юзера trohy_snigu віднайшла родичів красноїльських ведмедів з німецьких фестивалей солом'яних ведмедів:
це 1909 рік!
Тут про них почитати можна
/Bear%20&%20Bike.jpg)
Чудовий сайт на тему
Це було чудово.
Знаєте, я справді хочу почути, як це неймовірне дійство сприймаєтсья зі сторони. Просто маленька група утристів сьогодні, здається, не зовсім зрозуміла, а що ж вони перед собою бачать. Ну невже Вашківці кращі? Зрозуміліші, то так, але ж не кращі, а?
відео з маланки:
Мій інший звіт з іншими картинками
(Це не я такий естет, щоб в ч/б знімати. Це в рукавицях пальці на меню зісковзнули:))
Отже, 14 січня 2010 року, Буковина, селище на румунському кордоні, зима.
Приїхали десь опівдні. До великого старту - ще десь година. Але вже то там, то тут відбуваються всякі події. Ну от, наприклад:
Традиційне встановлення батьківства. А що будеш робити, як тицяє дитину під ніс і стверджує, що це твоя? Ну от що б ви зробили? Правильно: дали на памперси.
Цей теж на памперси дав. Гривню. Такій дитині має вистачити.
Ряжені міліціонери і путани - ну кого таким здивуєш? Тим часом десь праворуч чути спів (отой самий Mai sus). Іду на звук. Потрапляю куди треба :)
Кут Путна готується до виходу. Все, що ви хотіли б дізнатись про те, ЯК це робиться. Гримерам і візажистам буде особливо цікаво.
На пензлики не розмінюються: тіла в чоловіків могутні, поки тим пензликом їх... Ну і лоскоче, знову ж таки. Діжкою якось грим краще наносити.
Де погано фарба лягла, руками до пуття доводять.
Царів і цариць теж підфарбовують
Результат потім буде десь таким. Нікому на кіностудію гримерів не треба?:)
Десь тут в мене палець натис не ту кнопку - і порція фоток стала чорно-білою. Нічого вже не змінити:(
Розігріваються. У дворі стоять столи, жінки підносами виносять голубці, каву, воду.
Все, рушили. Маланка йде поволі, заходить до кожної оселі.
Тим часом бля головного кабака селища вже встановили платформу-сцену, де йде концерт. Спонсор концерту - партія регіонів. Гм.
Нє, не цікаво. Приєднаюсь я до іншої маланки. Якраз до господи зайшли. Підемо?
В цій маланці є жінки, в інших з цим суворо: не допускаються, як і віки тому. Да-да-да, цариці - теж хлопці.
Навіть не знаю, як вам пояснити, що тут в кадрі :)
Не сказала б, що господар сяє від щастя. Як на Голгофі.
Спасибо этому дому, пойдем к другому.
А ваші розвіртуалізації виглядають теж так?:) Ніколай, знайомий по інету, ну і Блека, да.
Щось зорушливе в цьому є.
Тим часом всі маланки вже йдуть вулицею Штефана чел Маре в центр. Царі і цариці стрибають, співаючи.
В двори все одно у всі заходять.
Радості на обличчях господарів так і не видно. Закриті у будах собаки просто з розуму сходять від галасу, який влаштовують маланкарі.
Поки певна частина маланки власне маланкує, інші їх чекають біля будинку. Піднімати солом'яного ведмедя доводиться удвох.
Солом'яний ведмідь.
Один з наймолодших ведмедів. Тато циган, старший брат теж ведмідь, тільки бурий.
А цигани - вони такі.
Чергова коротка зупинка - ведмедям треба перепочити. Декому й перекурити.
В рабочий полдень. Приємно старих знайомих зустріти. Ну, їм, маланкуючим. Я ж їх не знаю. :)
Страшно, гарячково кричать, жестикулюють. Думала, сварка. Підбігла господиня хати, де путнівскька маланка фарбувалася, і пояснила: це нарада. Зараз заходитимуть до примарії, потрібно спланувати, якби так найкраще виступити.
Власне, результат наради. Хроніка з епіцентру події. Там мені було непросто :)
Ну і для тих, кому конче необхідна порція гумору Вашківці-стайл:
Куди ж без свинячого грипу з карантином.
Шалений доктор відрізав від чучела шматочки і намагався їх скормити глядачам. Їли погано.
Типово-красноїльська фішка: шалені перукарі.
Все, перша маланка (циганська котра) перед примарією-селищною радою відскакала, пішли цю справу відзначити в сусідню корчму.
Я цього разу стараюся минулорічні сюжети не повторювати. Якщо щось зацікавило, а відповіді тут немає, вона є тут або тут. А минулорічний мій герой-ведмідь підріс:
З підказки юзера trohy_snigu віднайшла родичів красноїльських ведмедів з німецьких фестивалей солом'яних ведмедів:
це 1909 рік!
Тут про них почитати можна
Чудовий сайт на тему
Це було чудово.
Знаєте, я справді хочу почути, як це неймовірне дійство сприймаєтсья зі сторони. Просто маленька група утристів сьогодні, здається, не зовсім зрозуміла, а що ж вони перед собою бачать. Ну невже Вашківці кращі? Зрозуміліші, то так, але ж не кращі, а?
відео з маланки:
Click to view