Такі різні Маланки: Красноїльськ (Crasna)
Зовсім іншою, не схожою ні на що українське, є маланка в великому селищі Красноїльськ в Сторожинецькому районі Чернівецької області, неподалік кордону з Румунією.
Минулого року я побувала тут вперше - і ця поїздка була однією з найяскравіших протягом 2009 року. Я не могла не повернутися в Красноїльськ. І повернулася (проблему з транспортом від і до Чернівців допомогла вирішити львівська тур-фірма "Аратта-тур" Ігоря Хоми). ДЯКУЮ!
Кордони на дорогах, звичайно, були. Але не такі численні, як дорогою в Горошову чи Вашківці. Молодці, не перегинають палку.
На другій фоті - традиційне встановлення батьківства. Циганка кидається грудьми (о, які там груди!) на лобове скло, машина зупиняється - і циганка тицяє водію під ніс дитину - твоя. Твоя-твоя, не заперечуй. Бачиш, яка схожа на таточка? Гони на памперси.
Пішоходам-чоловікам теж доводиться признавати (або ні - але от один на фоті таки признав) своє численне потомство. Тим більш, поруч стоїть сусідка циганки, вона підтвердить: це твоя дитина, гони аліменти.
Власне, "памперс" і "аліменті" - єдині слова, які я розуміла з гарячкової балаканини. Все ж румунською говориться - селище заселене етнічними румунами.
Відмовити циганці можна, звичайно ж. Але не варто: під хусткою, на поясі, ховається от що:
Та циганки, беркутовці і численні путани (все це переодягнені хлопчаки) - це класика майже всіх маланок, на ній надовго не затримаємося.
Ну хіба от ще на таку колоритну парочку подивимось: вагітна путана і перукар:
Значно цікавіше мені було побачити, як готується до виходу в центр селища, до примарії (селищної ради) одна з традиційних маланок. Красноїльськ - селище велике, розкидане по м'яким пагорбам Буковинських Карпат. Тут кожен кут готує свою маланку - і дуже старається, адже найкращій з маланок примар виставляє приз. Нехай і досить символічний - мішок цукру, але ж все одно - ПРИЗ! Є кути Тражана, Сусу, а я дивилася, як все відбувається на куті Путна:
Біля однієї з хат зібрався чималий натовп. Костюми ведмедів (так, це не стоги сіна, це ведмежі тіла) стоять біля огорожі, поки маланкарі обідають і гримуються. Тіла циганів розфарбовують сажою, намастивши її на днище діжки: так швидше.
На обличчя "грим" наносять руками.
Ось який буде результат:
На поясі в циганів висять численні використані бляшані кришки від консервувань: по ним і вибивають ритм руками.
Повалив сніг. До господи наближається ще одна група місцевих маланкарів. Скоро в дорогу - перш ніж дійдуть до примарії, обійдуть всі хати по дорозі.
Тим часом під головним місцевим рестораном вже йде концерт: хтось виступає просто перед будівлею, хтось виграє на пересувній сцені у кузові вантажівки.
Головною вулицею Штефана чел Маре їздять кортежі з ряжених. Якщо побачать знайомого - ой біда буде. Резиновими палицями луплять і хлопців, і дівчат. Серйозно б'ють, жорстко.
Наскільки я розумію, цих ось "маланкарів" в справжні маланки не беруть (туди за честь потрапити,і там по-військовому сувора дисципліна). От і відривається шпана як може, ганьблячи враження про найцікавішу маланку України. Ми на них не звертатимемо уваги, ось. :) (Хоча й мені по нозі палицею дісталося добряче).
А всі госопрдарі вже чекають на маланкарів:
Собаки втрачають розум від гавкоту: їх закривають у будах, та все одно витримати спокійно цей галас і битви ведмедів на подвір'ях бідні тварини не взмозі.
Це дві різні маланки. Господарі пригощають, наливають горлку з сифонів (чомусь), платять командантам (головним в маланці) чималі гроші (скільки? а в мене в жж є фото, там видно:)) Цікаво, ця юна біленька циганочка - ТЕЖ хлопчик?
Маланкують довго, з музикою, з віршованими побажаннями.
До маланки ж тут цілий рік готуються!
Циганська кібітка, різні погляди:
Спереді:
І ззаду: :))
Циганочки йдуть попереду і виплясують. Хоча не всі костюми вдалі: натягнути магазинну маску і неграмотно написати на спині "Майкл Джексон" - явно малувато для кльового костюму. В більш традиційних для Красно путни маланках перші ряди займають короновані “царі і цариці” (regii si reginele) в румунських народних костюмах. В цариць в руках ціпки (скипетри?), в царів - мечі. Час від часу вони утворюють коло, в якому танцюють, співаючи, або влаштовують імпровізовані поєдинки на мечах. Під час рузу маланки вони стрибають на певних місцях пісні.
Ведмеді у Путни з соломи - і нагадують копиці сіна. Боротися між собою таким ведмедям важко (це в інших кутах "ведмеді" вбрані в шкури, в пастях в них залізні зуби, а на "лапах" - гострі залізні пазурі. Такі поб'ються - мало не здасться). Тому путнівські ведмеді просто стрибають з боку в бік, тоді солома починає шевелитися, розлітатися - кльово!
Але і ведмедів-копиці, і ведмедів в шкурах, і унікальних крилатих ведмедів ведуть на цепах цигани - це спільно для всієї Буковини:
Думала, що крилаті ведмеді - це щось з румунського фольклору. Виявилося, що ні. В Буковинських Карпатах ще століття тому було чимало поселень німців-колоністів. А солом'яні ведмеді і є однією з німецьких новорічних традицій, яка подекуди ще жива в Німеччині - і збереглася, трохи переформатизована, в Красноїльську. Хоча де вже ті німці-колоністи:т в 1941 році всіх депортували з Буковини...
От вони, крилаті ведмеді Красно Путни:
Коли їхні цигани ударяють булавами об землю, даючи сигнал до початку битви, теж не дуже поб'єшся з кількаметровими крилами: костюми важкі, часом до центнера вагою. Тому через певні проміжки часу команданте дає сигнал відпочинку: ведмеді лягають на землю, підкріплюються, п'ють воду, дехто палить сигарету...
Підняти такого ведмедя не просто:
Солом'яним ведмедям з Путни теж час від часу доводиться перепочивати:
Батько-циган, а сини - ведмеді. Думаю, це сімейні стосунки дуже скріплює:).
Царі і цариці теж різні:
Ще картинки з маланки:
Кульмінація ходи - виступ перед величезним натовпом перед примарією:
Після цього маланкарі йдуть в найближчу корчму, де й гуляють на зібрані кошти.
А селищем все ще їздять платформ і ходять ряжені. Красноїльськ маланкує. TRAIASCHE MALANCA !!!
Моя стаття про буковинські маланки
перша серія
Інший набір картинок з Красноїльська. Здається, більш вдалий :о)
Маланка-2009 в Красноїльську
відео з маланки:
Click to view