От ви кажете,
Сорочинський ярмарок, Сорочинський ярмарок... Не були ми цього року на Сорочинському ярмарку. Нас и тут неплохо кормят (с).
Все, що буде нижче, лише третя серія.
Перша була тут.
А тут - друга. Ті самі сільради, хор-ланки, костюми і номери для виступів.
Можна я опущу всю урочисту частину, з довгими речами пана Яреми і Ко, з нагородами кращих комбайнерів караоке-дівідюками і напруженими оплесками народних колективів, які повільно смажились на вечірньому сонці?
Глядачі все-таки прийшли не для цього:
Глядачів було в рази більше ніж на аналогічному торічному святі - і на кілька порядків більше, ніж на
закритому пірі духа в "Хмільній заставі" у квітні.
Зрозуміло чому - були обіцяні халявні вареники і зірки з шоу "Україна має талант". Але до халявного корму і питла ще далеко: 17-00, початок дійства, всі метушаться, міліціонери з переляку відганяють глядачів навіть не від стрічки-відгорожі, а з відстані у метр до стрічки, хористи впізнають знайомих серед публіки - і посилають їм сонячні зайчики своїх усмішок:
На столах і бруківці сільради починають готуватися до конкурсу.
Нерви страшні - в кожний сільрадівський намет зайде Сам Ярема. Всі повторюють заготовлені вітання-поздравляння.
Дівчатка у вінках за звичкою знімають взуття - в наметі одного з сіл підлога вистелена килимами, це міські журналістки топчуться по килимах в капцях.
Виготовлені з гарбузів і шматочків дрантя антропоморфні Големи стережуть підступи до більшості наметів. фінансистів=чиновників з Дніпра прохання не турбуватися.
Від щедрот Природи перехоплює подих: що на столах, що за столами...
Поки зачитують поздоровлення від всіх облрад, від Черкас і Харкова до якоїсь ДНІСТРОВСЬКОЇ області (фігурувала ще Луцька), глядачі скучають.
Нарешті концерт. Пізнаю свою
красуню-модель:
Володимир С'єдін як завжди показав своїх "Косарів" і "Довжоцьку польку":
Навіть найвибагливіша публіка відволіклась від копирсання в пилюці:
Ще одні знайомі по відкриттю тур-сезона: народний хор "Любов плюс":
Нарешті вносять найбільший на Хмельниччині вареник:
В преси істерика:
В глядачів, першим п'ятистам з котрих обіцяно шмат велета, теж:
"Любов-плюс", котра якраз в цей момент виконує пісню про вареники, з заздрістю дивиться на публіку: в "Любові-плюс" вареники реквізитні і несправжні.
П'ятий канал відловлює камікадзе, котрі пробилися за вареником - і вийшли з місива людських тіл живими, та ще й з тарілками:
Наступні картинки продемонструють всю глибину моєї мізантропії і ницості.
І да, я таки вважаю поглинання їжі на публіці чимось занадто інтимним.
Наскільки зрозуміла, начинка в гіганстького вареника була з вареників. Так свиня поїдає поросят.
Тим часом найвправніші вже лізли на гладкий стовп: там були розвішані ковбаси, сидів в кошику живий півень, висіли сині гумові чоботи, шуба і дівіді-караоке.
Один з тих, хто таки доліз, довго розкачував коробку від дівідюка, та зняти зумів лише кільце ковбаси. Дівідюк дістався наступному по черзі лізуну. Після того на стовп лізти не хотів вже ніхто: чоботи і шуба в спеку здаються речами малокорисними.
Ще картинки з святкувань:
Мік майже весь час стояв у кутку. Це не я його туди поставила, це він сам так вирішив: йому було тотально незручно від навколишнього шароварного буйства. Мені дуже швидко теж стало якось незатишно: ДУЖЕ людно, вареники подекуди роздають всім, всі шукають халяву, всіх тисячі і тисячі... Рятувалась тим, що перебувала не в епіцентрі дійства, а на периферіях.
Ті сільради, до котрих дегустатори на чолі з керівником області ще не дійшли, нервували:
Ті ж, де чиновники вже откушать ізволілі, скидували ярмо з плечей - і йшли у відрив:
І ще:
Більшість наметів так радо пригощали гостей, що мама прийшла додому з цілим пакетом єжі. (Правда, мені вдалося вполювати лише два вареники і млинець). Деякі ж навіть після дегустаторів публіку ганяли, киш-кишали і оберігали їжу як класні керівничики журнал.
Час йшов, зелень почала в'янути.
На концерт учасників невідомого мені шоу ми не лишилися. Фейєрверк бачили лише здаля. Коротше, не дуже ми з Міком святкові люди.
Ще кілька картинок - і баста:
Ох.
І остання