Фестиваль дерунів, 8 вересня 2012
Уже три роки я мріяла потрапити на фестиваль дерунів у місто Коростень, але весь час щось заважало. То нас не було в Києві, то ми були після поїздки на море і було не до того, а то просто було влом рано встати. Цього року я вирішила відрізати шляхи для відступу і для надійності замовила тур в Унікальній Україні. Якщо гроші за поїздку заплачені, то обламатися задавить жаба. Що я люблю в Унікальній Україні, так це організацію: зручний автобус, екскурсовод, довезуть до місця і потім зручно висадять в Києві.
У програмі був візит в музей "Скеля" і сам фестиваль дерунів.
Музей "Скеля" нагадав мені Балаклаву - така ж грандіозна і безтолкова споруда, на яку викинули багато фінансових і людських ресурсів, і яка так і не використовувалась за призначенням. Це такий воєнний об'єкт, видовбаний в скелі. Нас провели по центральному поверху. Довжина коридору - 146 метрів, по обидва боки розташовані кімнати, в яких раніше були кабінети, кімнати відпочинку, а тепер там виставлені експонати музею.
Колекція протигазів. Нижній правий - експериментальний, в ньому можна було розмовляти. Через один від нього - з вбудованим поїльником, можна було під'єднувати флягу і пити. На окремому стенді показані різні фото, в тому числі - протигази для собак.
Такі індивідуальні аптечки довго валялися у нас вдома:
Фірма мерседес робила не тільки авто:
Кімната відпочинку. Всього їх було дві. В кожній стояло двоповерхове ліжко і тумбочка.
Раритетне радіо
Кімната зв'язкового
Більше про "Скелю" тут
Об'єкт знаходиться в мальовничому парку ім. Островського в центрі Коростеня. Через парк протікає річка Уж, і є гарний місток. На містку за традицією чіпляють різні замочки.
Фестиваль був веселий. Тут можна було поїсти дерунів, подивитися майстер-клас дерунів від мера, побачити, як коростенці проявляють креативність і прикрашають свої столи.
Відкриття фестивалю:
Звичайно, я не могла пройти повз вишивку. Один стіл був прикрашений такими раритетними рушниками:
На головній вулиці дівчата продавали свої роботи. Така краса - не можна відірвати очей. Це вишивка стрічками. І дуже недорого, від 200 до 600 грн.
Трохи погуляли містом. На воротах побачили такий замок:
Хотіли зайти в краєзнавчий музей, але вхідні квитки коштували 10 грн, і ми чомусь їх пожаліли. Зараз думаю, і чого б це. Але в день проведення фестивалю відвідувачів тут дуже негусто. Тільки собак багато:
Будинок по сусідству з музеєм:
Бачили рицарський турнір. Він був дууууже нудний, і було холодно, тож ми трохи подивилися і пішли далі їсти деруни ))
Вокзал:
Вулиця міста:
Гастроном стандарт:
Мозаїка на льонокомбінаті:
Пам'ятник Чорнобилю
Співаючі бабусі. Сиділи і співали, і по дорозі додому теж співали
І наостанок Ленін: в якому пострадянському місті його немає?
У програмі був візит в музей "Скеля" і сам фестиваль дерунів.
Музей "Скеля" нагадав мені Балаклаву - така ж грандіозна і безтолкова споруда, на яку викинули багато фінансових і людських ресурсів, і яка так і не використовувалась за призначенням. Це такий воєнний об'єкт, видовбаний в скелі. Нас провели по центральному поверху. Довжина коридору - 146 метрів, по обидва боки розташовані кімнати, в яких раніше були кабінети, кімнати відпочинку, а тепер там виставлені експонати музею.
Колекція протигазів. Нижній правий - експериментальний, в ньому можна було розмовляти. Через один від нього - з вбудованим поїльником, можна було під'єднувати флягу і пити. На окремому стенді показані різні фото, в тому числі - протигази для собак.
Такі індивідуальні аптечки довго валялися у нас вдома:
Фірма мерседес робила не тільки авто:
Кімната відпочинку. Всього їх було дві. В кожній стояло двоповерхове ліжко і тумбочка.
Раритетне радіо
Кімната зв'язкового
Більше про "Скелю" тут
Об'єкт знаходиться в мальовничому парку ім. Островського в центрі Коростеня. Через парк протікає річка Уж, і є гарний місток. На містку за традицією чіпляють різні замочки.
Фестиваль був веселий. Тут можна було поїсти дерунів, подивитися майстер-клас дерунів від мера, побачити, як коростенці проявляють креативність і прикрашають свої столи.
Відкриття фестивалю:
Звичайно, я не могла пройти повз вишивку. Один стіл був прикрашений такими раритетними рушниками:
На головній вулиці дівчата продавали свої роботи. Така краса - не можна відірвати очей. Це вишивка стрічками. І дуже недорого, від 200 до 600 грн.
Трохи погуляли містом. На воротах побачили такий замок:
Хотіли зайти в краєзнавчий музей, але вхідні квитки коштували 10 грн, і ми чомусь їх пожаліли. Зараз думаю, і чого б це. Але в день проведення фестивалю відвідувачів тут дуже негусто. Тільки собак багато:
Будинок по сусідству з музеєм:
Бачили рицарський турнір. Він був дууууже нудний, і було холодно, тож ми трохи подивилися і пішли далі їсти деруни ))
Вокзал:
Вулиця міста:
Гастроном стандарт:
Мозаїка на льонокомбінаті:
Пам'ятник Чорнобилю
Співаючі бабусі. Сиділи і співали, і по дорозі додому теж співали
І наостанок Ленін: в якому пострадянському місті його немає?