"Колись, у давнину, жив на свiтi дурний птах на ймення Фенiкс. Кожнi кiлька сотень рокiв спалював себе на вогнищi. Мабуть, той птах був кровним родичем людини. Але, згорiвши, вiн щоразу вiдроджувався, поставав з попелу. i ми, люди, схожi на цього птаха, але маэмо одну перевагу - ми знаэмо, яку дурницю робимо. Ми знаэмо всi дурницi, якi наробили за
(
Read more... )