Всеукраїнська школа молодіжного лідерства
Позавчора я повернувся зі Всеукраїнської школи молодіжних лідерів, яку організовує і проводить вже 6 років „Нова генерація” Ю.Мірошниченка.
З початку був відбір учасників. Я думав, що мене вже не візьмуть, бо підходив час до офіційного запрошення. Але за тиждень до другого заїзду мене повідомили що я пройшов це етап і отримав офіційне запрошення.
Скажу чесно, щастю не було меж.
Другий заїзд на який я потрапив проходив з 6 по 10 грудня. Напередодні занять я думав, що це такий звичайний тренінг, де викладатимуть тренери, де гарно можна відпочити, поспілкуватися з лідерами НКО і отримати непоганий сертифікат.
Але насправді було зовсім по іншому.
Коли всі учасники зібралися в конференц-залі все почалось з того, що нас попросили всіх встати і тим самим привітати керівництво школи. Було трохи дико. Під час знайомства нам пояснили що це буде рольова гра - імітація реальних життєвих ситуації. Я подумав: „Нічого, пограємо”. Але не передбачав що з цього вийде.
Це був реал-, брутал-, тренінг..... полягав у тому, щоб створити громадську організацію, написати проект, пролобіювати його і отримати гроші від держави ,фону та бізнесу. Все як у справжньому житті, для реєстрації організації треба зібрати низку документів, для проекту так само.
„Держава” веде себе також прискіпливо та нахабно, посилає куди подалі. Таким чином ми починали свій робочій день з 8 ранку (сніданок) і закінчували 4 або 5 годиною наступного ранку.
Я відповідав за громадські зв’язки (комунікатор). На жаль мене всунули в Херсонську команду (за територіальним розподілом). Вона не витримала й доби....3 людини з команди написали заяви і поїхали додому. Мене перевели в іншу команду звідки теж поїхала людина, на ту саму посаду.
Для себе я поставив дві головні мети: витримати до кінця (бо було декілька сот думок про залишення школи), не піддатися умовам перебування в школі, тобто всі механізми були діяльності школи сприяли жорстокої конкуренції та запровадженню у життя двох принципів - чоловік чоловіку вовк, мета виправдовує засоби. Я намагався зберегти людське обличчя, тому поставив принципи понад результату. І дуже радий що мені це вдалось. Бо коли „у гостях” був Ю.Мірошниченко, то він наполягав саме на вище згаданих принципах і майже всі з цим погодились і прийняли як аксіому.
На жаль, наша команда програла, бо головна умова перемоги - це не шедеврість проекту, а вчасне подання документів. Ми цього не зробили, хоча проект шикарний та ексклюзивний. Але я особисто переміг, бо не відмовився від тих принципів керівництва та лідерства, які закладені у Святому Письмі.
+ школи: 1. Випробування себе, гартування характеру лідера, що готовий долати перешкоди та труднощі; 2. пошук та знайомство однодумців, з якими у майбутньому можна реалізувати цікаві проекти; 3. досвід та знання з приводу реєстрації організації і отримання грантів.
- школи: 1. скотське ставлення деяких лідерів, що ще більше напружує моральну обстановку; 2. запровадження у життя принципів - чоловік чоловіку вовк, мета виправдовує засоби; 3. недоліки у понятійному апараті, тобто лідер - це не керівник НКО або будь якої іншої структури(„кожен лідер може бути керівником, але не кожен керівник може бути лідером”), в Школі саме керівника організації називали лідером. Друге, „тренери”, ті працівники які нами займалися не були тренерами, бо а) методика роботи не тренерська, б) відсутність спеціальної освіти.....їх можна назвати фахівцями, експертами.