в Києві настільки мало пристойних ресторанів де а) смачно готують ь) кладуть нормальні порції в) не деруть за те здоровезних грошей що я звичайно за ресторан який описаний в п. 3 посту але для того треба державна продумала політика підтримки малих і середніх підприємців, на жаль
Так, підтримка обов'язкова. А також дещо світогляд має змінитися і самих людей споживачів і тих хто відкриває ці заклади. Чомусь часто без слова "елітний", чи "віп" на Україні нічого не продаш...
ну тут,як ворожка на двоє ворожила...або ресторан,або і щоб з дітЬми:)... полюбе,якшо ресторан,то з якоюсЬ хвільософією,а не так,аби - вийди на крілєчЬко:)... фсі зара гоняться за чимсЬ екзотичним-суші-фігуші...я не консерватор по духу, але би тримався старих рецептіфф,які чосЬ біжутЬ у небуття...тобто шосЬ своє,чисте,свіже і яскраве!!!
Мають бути і такі і такі. Тому б я називала таки заклади харчування, а не ресторан або ресторан сімейного типу). Я люблю суші, але в даому варіанті таки за те що ажеш ти).
1. Однозначно таких, які б були адаптовані для людей з дітьми. Хоча є багато місць, де приносять аркуші паперу і олівці, але й вони не завжди пристосовані для того, щоб дитина поїла і батьки могли спокійно поїсти. Проблема дитячого меню також дуже гостраю
( ... )
Я думаю, що ти була б чудовим ресторатором! Чесно! Окрім того в тебе вже і рецептів для цього багато є). Погоджуся з тим, що в нас інтернаціональна кухня чомусь є відразу от такою нгаче елітною. Або якщо ні, то вона зовсім не китайська, не корейська, а якась українська з домішками соясос). Напевно ще і тому, що в нас не представлені діаспори тих країн у такому об"ємі, щоб вони створювали свої ресторани і відповідно, щоб там працювали справжні китайці ітд. Нагадалося, як в Мілані кілька років тому ми паркували машину на такому паркінгу, що віддаєш машину, а вона на якомусь ліфті їде під землю. Так от, ключі в нас забирав такий чоловік азійської зовнішності, дуже симпатичний з чудовою англійською. А ми потім йшли і посміхалися, що в нас він.. незважаючи на будь які "скілз" був би видимим шефом у японському ресторані... на жаль.
ой, бізнес, то є страшно, насправді :)) Я можу бути хіба генератором ідей :)) чи натхненником, а потім адміністратором. Але людиною, яка все зорганізує від А до Я, буде писати бізнес-плани, вираховувати ризики. Нєє, я не потягну. В мене чуйки немає :))
Так як ми дійшли висновку, що найкращі заклади харчування, то ті, де власник і керує і працює ітд... то про які адміністратори може іти мова?). Ти все зможеш!)
Ти маєш на увазі Старі Мури, як концептуальний заклад чи як... сімейний?) Є багато мішанини. І чомусь відразу має бути щось пафосне. Щодо "тематичних", то вони всі цілковити туристичні. Ну не можу я їсти в локалівських закладах... Не можу.
в Локалівських закладах останнім часом і пити - трудно, так багато народу жалілося на їх пиво розбадяжене і взагалі - "туристичний потік" зіпсув їх наніц по відношенню до СВОЇХ
а про Мури... :) це про власника, який "живе" своєю справою, не паркує машини перед закладом і не встидається своїми руками посуд помити в разі потреби
Comments 18
Reply
Reply
що я звичайно за ресторан який описаний в п. 3 посту
але для того треба державна продумала політика підтримки малих і середніх підприємців, на жаль
Reply
А також дещо світогляд має змінитися і самих людей споживачів і тих хто відкриває ці заклади. Чомусь часто без слова "елітний", чи "віп" на Україні нічого не продаш...
Reply
полюбе,якшо ресторан,то з якоюсЬ хвільософією,а не так,аби - вийди на крілєчЬко:)...
фсі зара гоняться за чимсЬ екзотичним-суші-фігуші...я не консерватор по духу, але би тримався старих рецептіфф,які чосЬ біжутЬ у небуття...тобто шосЬ своє,чисте,свіже і яскраве!!!
Reply
Я люблю суші, але в даому варіанті таки за те що ажеш ти).
Reply
Reply
Окрім того в тебе вже і рецептів для цього багато є).
Погоджуся з тим, що в нас інтернаціональна кухня чомусь є відразу от такою нгаче елітною. Або якщо ні, то вона зовсім не китайська, не корейська, а якась українська з домішками соясос).
Напевно ще і тому, що в нас не представлені діаспори тих країн у такому об"ємі, щоб вони створювали свої ресторани і відповідно, щоб там працювали справжні китайці ітд.
Нагадалося, як в Мілані кілька років тому ми паркували машину на такому паркінгу, що віддаєш машину, а вона на якомусь ліфті їде під землю. Так от, ключі в нас забирав такий чоловік азійської зовнішності, дуже симпатичний з чудовою англійською. А ми потім йшли і посміхалися, що в нас він.. незважаючи на будь які "скілз" був би видимим шефом у японському ресторані... на жаль.
Reply
Я можу бути хіба генератором ідей :)) чи натхненником, а потім адміністратором.
Але людиною, яка все зорганізує від А до Я, буде писати бізнес-плани, вираховувати ризики. Нєє, я не потягну. В мене чуйки немає :))
Reply
Reply
але як же там "маломісця" насправді)))))
у Львові так багато стилізацій "під щось там" - а місця, де на всі сто все відповідає втіленню ідеї - нема
ми суші дома робимо, користаємо з доставки
продуктів від: http://sushidoma.lviv.ua/index.php
Reply
Є багато мішанини. І чомусь відразу має бути щось пафосне.
Щодо "тематичних", то вони всі цілковити туристичні. Ну не можу я їсти в локалівських закладах... Не можу.
Reply
а про Мури... :) це про власника, який "живе" своєю справою, не паркує машини перед закладом і не встидається своїми руками посуд помити в разі потреби
Reply
Reply
Leave a comment