Історія одного львівського подвір"я... .

Jul 07, 2012 20:34

Сьогодні побачила на стіні у ФБ  фотографію львівського подвір"я ( не виставляю його через приватність). 
От такого (фото просто загуглила, бо власного не мала).

Read more... )

особисте, Я, історія, Львів

Leave a comment

Comments 31

kishechkakisa July 7 2012, 18:28:33 UTC
ja_marjana_mama July 7 2012, 18:33:15 UTC
Справді? Мені приємно!
Я сама от перечитала і думаю... що там ще стільки всього було...

Reply

kishechkakisa July 7 2012, 19:07:38 UTC
ja_marjana_mama July 7 2012, 19:10:53 UTC
Ти не уявляєш, як мені приємно, що це когось торкнуло! Андрію вітання!). І горам привіт! Велиииикий!)))

Reply


uka_didych July 7 2012, 18:34:50 UTC
і я росла в подібному дворику, але лише до 9 років. І спогадів значно менше :(
Такі історії обов'язково потрібно зберігати

Reply

ja_marjana_mama July 7 2012, 18:37:34 UTC
Хто ріс в центрі Львова, той розуміє про що я.
Нацголовніше, що я про це давно не згадувала, а сьогодні, як побачила фото... то все нагадалося... імена... люди... Ну реально, ніби вчора було!

Reply

uka_didych July 7 2012, 18:57:01 UTC
я практично не пригадую імен...
Найяскравіший спогад - заварений вхід в бомбосховище посеред подвір'я. І татові розповіді про те, як вони малими там лазили, і що весь район (початок Зеленої) був пов'язаний такими бомбосховищами-ходами. А потім на дитячому майданчику на Радіщева (навіть назва вулиці випливла десь із підсвідомості, і я не певна, чи вона правильна) просто посередині провалився вхід до такого бомбосховища, певно, засипаного, і найсміливіші хлопчиська туди спускалися

Reply

ja_marjana_mama July 7 2012, 19:03:26 UTC
О так! Було таке! Ті всі підвали (пивниці) були між собою сполучені. Мене рідко коли відпускали гуляти за межі подвір"я, тому я не була великим ... слідопитом, проте хлопці розповідали про всі їхні походеньки та пригоди.

Reply


а я з тої кватири zhabenia_zelene July 7 2012, 18:49:29 UTC
пам"ятаю ванну.... В стіні за шторою, ховалася маса всього - шампуні, туалетний папір... Ще щось... І там зажди стояло відро. Нам, Київським, того страшного погодинного графіку, було не усвідомити...Одного завжди боялась: не дай Боже спізниться поїзд і я не встигну на воду...

Почитай Іріну Жиленко - Homo Feriens... твої спогади так перегукуються з її... Дякую

Reply

Re: а я з тої кватири ja_marjana_mama July 7 2012, 18:52:11 UTC
Так, у ванну заходилося через мініатюрну кухню. А ще там була кладовка ( у Львові ми кажемо комірка) і там були всі можливі скарби. Відро з водою було на випадок, як не буде води...
Так жилося.
Дякую, почитаю).

Reply


skip_divided July 7 2012, 19:02:27 UTC
дуже було приємно почитати! люблю такі оповідання з життя

Reply

ja_marjana_mama July 7 2012, 19:08:06 UTC
Дякую! Такий якось сьогодні настрій.
в цілому напевно, навіть в тему сьогодення... таке також варто згадувати.

Reply


chaotic_manana July 7 2012, 19:39:03 UTC
так цікаво було прочитати!

живу в схожому подвір'ї, в будинку 12 квартир і, до речі, теж є пані Мацькова!!!, і стрих - також місце про, яке я собі в дитинстві склала мільярд легенд.. ехх, буду тепер собі цілий вечір шось згадувати.. дякую за натхнення!)

Reply

ja_marjana_mama July 8 2012, 00:34:28 UTC
Прошу! Я сама щось написала і в мене перед очима це подвір'я. Захотілося навіть туди піти...
Напевно вперше.

Reply


Leave a comment

Up