Ця сірість лютого за вікном зовсім не викликає у моїй голові думок про щось ніжне й приємне. Я ніколи не любила цих сірих меж між холодом і теплом, коли не знаєш напевне, що чекає тебе наступного ранку на вулиці: сонячний морозний день чи похмурий дощовий. У лютому завжди найбільше холоду, який, здається, пробирається не лише до тіла, а й до душі.
(
Read more... )
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment