Читаючи міліцейську версію загибелі студента Ігоря Індила, не міг позбутися двох відчуттів:
1) що мені намагаються зґвалтувати мозок («впав, ще раз упав, забився на смерть. Все сам»);
2) що щось схоже я вже читав.
І раптом згадав: так само
Лозінський розповідав про вбивство Олійника. Нахабно, зухвало, з абсолютною впевненістю, що ніхто не дізнається
(
Read more... )
Comments 4
Reply
До речі, Лозінського взяли саме тому, що випадок розкрутили. А так би отримав орден з рук Луценка і богував би далі.
Reply
Reply
Так. Я, як бачу деяких орденоносців, згадую пісню Сашка Положинського «Я не хочу бути героєм України»…
Reply
Leave a comment