потенційність не-дії

[hudzyk]

мене все життя вчили (люди, обставини, літери, що розповідають про померлих героїв), що для успіху неодмінно потрібна дія: своє власне волевиявлення та мужність

Comments

[batacat]

уникати зайвих рухів - надзвичайне вміння...

[hudzyk]

я дивуюся, чому я не зрозуміла цього раніше
це, мабуть, перехід від юнацького максималізму до якоїсь зрілості (just about time:)

[batacat]

можливо!!! с кожним роком відчуватимем бажання рухатись якнайменше, але варто пильнувати аби не перетворитись на мумію...

[hudzyk]

та нє, бажання рухатися не зникло
просто прийшло розуміння, що це треба робити по-іншому

[hudzyk]

я завжди вагаюся: якщо треба прикладати надзвичайні зусилля - то, може, це шлях не мій. як знати, що ти не б'єшся головою об стінку, ломлячись туди, куди тебе не треба. а з іншого боку...

не-дія в моєму контексті не є буквально не робленням чогось, тому що можна відпочити, збираючи плоди попереднього етапу. ця не-дія дуже продуктивна. це рух вперед, вгадуючи можливості, а не конструюючи їх. це виявляється дуже складно, діяти, а не метушитися, співіснувати зі світом у симбіозі, а не йти йому наперекір. хто нас навчає постійно боротися - я не знаю. але відчуваю насьогодні, що це неправильна життєва позиція. не хочу ані конфронтації з обставинами, ані конфронтації з собою.

[hudzyk]

дуже дякую!