Ця осінь дарує мені стільки неймовірних людей. Мені хочеться їх усіх - ні, краще кожного осібно, - взяти за руку й мовчки сказати «дякую». За усмішки, небайдужість, листи, зустрічі, зроблені власноруч подарунки, за короткі (тепер вони чомусь лише такі) кавування, за історії, за сміх, за смс-ки й дзвінки, за ніжність, шоколад, тепло, зігріваючі
(
Read more... )
Comments 16
"пачу", бо то так гарно, а я завжди плачу від красивого, бо воно найбільше зворушує...
Надійко, хай буде ще багато вокзалів і ніжності, такої первинної, щирої, вічної!!!
Reply
дякую, Людочко! навзаєм!
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
Reply
Ти чарівниця :)
Reply
сьогодні й у мене був привід співати "Божеблагословимакарони" :-)
Reply
Reply
Reply
Leave a comment