Я вже давно майже не дивлюсь телевізор. Бо тамтетешнє життя мене не стосується. І я до нього стосунку не маю. Воно лосниться щоками, котить округлі, наче більярдні кулі, кістяні слова про бюджет і валовий продукт, про зростання і наростання, придихає в рекламних паузах і верещить ”пєснями”, а навкруги - так мені здається - мертвіє повітря
(
Read more... )