я верю, что вернется славное время титанов, рабская цепь разорвется, земля проглотит тиранов. трудиться -- удел бога, халява -- удел крысы, вера -- к счастью дорога, надежда -- единственный смысл!
днями поспілкувалася з рібятами, дізналася, хто на курсі по чому бакалаврські пише. люди захищатимуть якусь таку безхребетну безконцептуальну фігню, що за цією логікою в нас по "жужужу" могло захиститися чотири людини: окремо по контенту газети по дизайну та верстці по блогу і якщо дуже піднапружитися, то ще й по соцмережах.
усе фігня, насправді фігня, поки ми живі й можемо рухатися. а завтра я сподіваюся хоч трохи дізнатися, що я хоч деякий час зможу порухатися. і все подумане - накручене.
немає нічого гіршого в людях, які мене останнім часом оточують, ніж те, що вони вдають із себе когось, ким не є насправді якщо ти унила какашка, то це доля, і навряд це перебороти. ви якісь хуйові, якщо чесно. я теж не подарунок, але принаймні мовчу й не вийо.