(Untitled)

[havemenot]

Мне очень захотелось поселить этот кусочек у себя
потому что я считаю,что мысль очень здравая и правильная.
Я бы внутривенно вводила такие истины,
потому что иногда мы о себе забываем
в силу своей слабости или привязанности
или еще какой хвори или зависимости душевной

Comments

[ex_whale_so]

я бы поспорила.
вернее - абсолютно не согласна.
если придерживаться такой логики, избегать нужно вообще всех людей.
порой люди, допускающие подобные разрушения в свой адрес, гораздо адекватнее, чем те, которых все любят, носят на ручках и целуют во всякие там места.
как-то категорично очень.

[havemenot]

ох,я совсем по-другому это воспринимаю.
про целованых - сама их не люблю, ты же знаешь

а касательно допускания разрушения в свой адрес, это скорее я просто о своем наболевшем

[wowiktwin]

Ну, допускать разрушения в свой адрес и разрешать себя не уважать это весьма разные вещи.
Допускать я могу многое и не будет у меня желания кричать: "Да как ты посмел?!". Потому что это проблема человека. Если же я на его проблему бурно реагирую, то это уже отзеркаливание моей проблемы в его тараканах.
А вот разрешить неуважать себя я не могу. Раз "сорри", другой раз "сорри", но потом лимит доверия может быть пересмотрен.

Человек, который не уважает себя не сможет уважать других. А ведь для меня уважение, дружба, любовь, все это по сути грани одного и того же.

[havemenot]

так об этом же и речь

а жертвуя уважением к себе ради одного человека,который в твоей маленькой вселенной перевешивает всех остальных,ну или как минимум тяжеловес какого-то там разряда, ты в любом случае становишься на путь понижения планки и болевого порока и в отношениях с другими людьми.

[tapo4ok]

сумно :)

я останнім часом все частіше розумію, що жінці треба чоловік, щоб берегти її від себе самої.

[havemenot]

Кицю, а чоловік без жінки взагалі як мавпа

ПС Ну може не як мавпа,але багато механізмів в чоловічій свідомості без жінки взагалі не вмикаються. Особливо мотиваційні

[tapo4ok]

чоловік без жінки приречений шукати любові до Бога )

[havemenot]

він так само може прагнути
або неконтрольовано рухатись в бік дестуркції
тотальної анігіляції

як себе, так і простору навколо.

[aya_umi]

Знаєш, у мене таке з дитинства, а саме з 2 років і далі, чи мала я захищати себе тоді?, коли принижували і мене і всіх, без вибачень. Від родички, яка перепсула всю мою сім"ю.
І да, тепер я інколи зриваюсь, і мене досі сіпає з нею розмовляти,і я досі не можу втікти.
Якщо я сама на собі поставлю хрест, то з цього гівна не випорсаюсь. І якщо мої найдорожчі люди скористаються твоїм постом, то я втону.

[havemenot]

Це не питання сліпого слідування. Ци самопрограмування.
Це питання роботи над собою. Для всіх, для обох сторін. Принаймні в моєму баченні цієї проблеми.
А якщо людина лише говорить,що намагається щось змінити,а насправді нічого не змінює (з коханими і близькими для тебе людьми ти завжди відчуваєш цю межу, межу між складною роботою, яка безумовно потребує часу і ширмою, симулякрами) - то це лише питання часу, коли наздожене усвідомлення всіх наслідків і замикання кілець десь глибоко під шкірою.

Зриваємось ми всі, але з цим потрібно боротись. А "попускательство" - найгірше, що ти можеш зробити для людини і стосунків. Наче закласти бомбу. Власноруч.