ранкове сонце спати не лягало.
вечірній сон за мною цілий день услід ходив.
ту палицю давно ми перегнули - ми її зламали.
зламали сонце вранці, сон у ніч.
тоді ми кроками дорогу знали,
на осліп йшли, на осліп повертали.
тоді червоний пил квіток
сліпив нам зір.
тепер колеса поміняли,
тепер дороги довші стали,
тепер червоний пил не з квітів,
а з давно
(
Read more... )
Comments 4
Reply
Reply
у суму теж є краса!
Reply
Reply
Leave a comment