Ширше -
отут:
Фаріониха - десь і колись - базікала про походження її прізвища. Вирішив справді етимологічно та археологічно та антропологічно пояснити собі отеє слово-verbum. Його етимон - вирішальний в европейській (та й індоевропейській) цивілізації. Крім того - цікаво як етимон спотворила штучна, деслов'янізована, пізньопостала російська, що саме утворила з нього. Незважаючи на багато дечого - Фаріониху я поважаю принаймні тому, що вона один воїн в полі, себто за її відчайдушну відвагу: помилка - є малодушністю. "Фаріон" - належить до могутнього семантичного поля: риторика, іронія, слово, лікувати, віщувати, воркотіти ітд! ХОЧА:
УЕС - пояснює слово "фарина" - чи то од лат. "фарина" (мука́), чи од "фара"!
Отак, "ґаспада" та пані й панове - пічнімо з гетерогенної російської: де неслов'янські слова "врач" і "врать" (органічна українська їх не має) - однокореневі та одноетимонні - і де нема слов'янського слова ГОЇТИ (яке майже всі слов'янські мови
мають). Зрозуміймо нарешті мововкраїнським умом: росіяська - то штучний продукт касна-канцеляризмів та касна-кацапо-церковности!
http://etymolog.ruslang.ru/vasmer.php?id=361&vol=1 Треба зрозуміти найголовніше: як постала штучна та диверґентна російська та наскільки вона відмінна за формою та субстанцією своєю від української та інших індоевропейських мов:
врать вру, враль, вра́ки мн. Из *вьрати, *вьрѫ. Сюда же врач. Родственно греч. ῥήτωρ "оратор", ερέω, ἐρῶ, "скажу", *ερι̯ων, откуда εἴρων "человек, который говорит не то, что думает", лтш. vervelêt, -ẽju "бубнить, быстро тараторить" (из *verver-); см. Сольмсен, Unters. Gr. Lautl. 261 и сл.; М. - Э. 4, 542; далее, сюда же относят лит. var̃das "название", лтш. vàrds - то же, др.-прусск. wīrds "слово", лат. verbum, гот. waúrd "слово"; см. Сольмсен, там же; Траутман, BSW 360 (с оговорками). О знач. слав. слов см. Брандт, РФВ 25, 214 и сл. •• [Важно иметь в виду, что слово врать только великорусск., поэтому целесообразнее видеть в нем новообразование, как это и делают Хольмер (SILUÅ, 1951, стр. 151 и сл.; см. также RS 18, 2, 1957, стр. 276 - 277), объясняющий его на основе врѣти "кипеть" > "говорить чепуху", и Вайан (RES 31, 1954, стр. 100 и сл.), который производит врать из за-вере́ть, за-во́ра, ср. плести́, спле́тни. Оба отрицают связь с врач. - Т.]
врач род. п. врача́, врачева́ть, ст.-слав. врачь ἰατρός (Супр., Остром.), болг. врач "колдун", сербохорв. вра̑ч "прорицатель", словен. vráč "врач". Эти слова производят от врать и ворча́ть. В таком случае первонач. знач. "заклинатель, колдун"; см. Mi. EW 395 и сл.; Преобр. 1, 100 и сл.; Лиден, Anlautg. 19; Торбьёрнссон 2, 90; Сольмсен, Unters. gr. Lautl. 263; Соболевский, AfslPh 33, 610; Брандт, РФВ 25, 217 и сл.; Младенов, AfslPh 33, 15; WuS 12, 60; Эндзелин, СБЭ 20. Излишни сомнения Траутмана (BSW, 360). •• [См. еще Львов, "УЗ Ин. Слав.", 9, 1954, стр. 152; БЕ 7, 1957, стр. 33 и сл., стр. 38 и сл. - Т
Та індоевропейське лексичне та семантичне поле:
word (n.) Old English word "speech, talk, utterance, sentence, statement, news, report, word," from Proto-Germanic *wurdan (cognates: Old Saxon, Old Frisian word, Dutch woord, Old High German, German wort, Old Norse orð, Gothic waurd), from PIE *were- (3) "speak, say" (see verb).
verb (n.) late 14c., from Old French verbe "word; word of God; saying; part of speech that expresses action or being" (12c.) and directly from Latin verbum "verb," originally "a word," from PIE root *were- (3) "to speak" (cognates: Avestan urvata- "command;" Sanskrit vrata- "command, vow;" Greek rhetor "public speaker," rhetra "agreement, covenant," eirein "to speak, say;" Hittite weriga- "call, summon;" Lithuanian vardas "name;" Gothic waurd, Old English word "word").
irony (n.) c.1500, from Latin ironia, from Greek eironeia "dissimulation, assumed ignorance," from eiron "dissembler," perhaps related to eirein "to speak" (see verb). Used in Greek of affected ignorance, especially that of Socrates. For nuances of usage, see humor. Figurative use for "condition opposite to what might be expected; contradictory circumstances" is from 1640s.
Аткуда єсть пашол іскусствєнньій русскій їзьік? Кака аткуда? - Ат боґа Куда:
Аткуда єсть пашло "враньйо"?
Аткуда "вор" - аткуда "врач"?
Аткуда "ґлаза" - аткуда всьйо?
Кто аб'яснїт? - Русскава їзьіка "палач"?
(Тютчеф)
Отих слів у лапках - дастьбі в будь-якій справді слов'янській мові! Що отеє значить? Тож українською мовою спитаймо у "касна-прарока" Тютчева!