Цікаво!Хотілося б подивитись в реалі,але я не уявляю зовсім,як можна ходити по такій поверхні,як на другій фоткі.Хіба що на судні на повітряній подушці,як у МНСників)
там, де рівно - то не проблема. Скачеш собі по камінчиках. Інша справа. що вони хитатися можуть, і коли за спиною повний наплічник столітровка, розхитує так неслабо. От спражній екстрім спускатися по таких цекотах, коли вони нестійкі та й ще від дощу мокрі. Увесь час оглядаєшся на шум, чи потривожена тобою каменюка не суне на тебе згори :)
Не можу знати, бо на Малий Горган піднімався з долини Зубринки, а далі по хребту до Синяка. Хоч на підйомі сипучка трохи їхала, але то було некритично, а от на Довбушанці цекоти і більшими, і мокрішими, і значно живішими були.
ну то з Малого Горгану в напрямку на Буковель - що градус спуску, що цекоти нестійкі. Йдеш і тільки озираєшся на гуркіт, докотиться до тебе та каменюка, чи ні :)
Вижу знакомые уральские камушки :) А вот в Карпатах по такому бродить не доводилось. И о том, что курумники - цекоти, узнала впервые, спасибо. Надо будет наведаться под осень...
Comments 32
Reply
От спражній екстрім спускатися по таких цекотах, коли вони нестійкі та й ще від дощу мокрі. Увесь час оглядаєшся на шум, чи потривожена тобою каменюка не суне на тебе згори :)
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
а второе фото интересно где снято?
Reply
Reply
Reply
Хомяк, Синяк, Явірник... - і великі цекоти, і добиратися зручно з Яремче чи сусідніх Микуличина та Татарова
Reply
Reply
Leave a comment