(Untitled)

Apr 17, 2009 11:54

Якого біса мене потягло... Той самий щоденник, що ми вели разом... Тепер там пишуть про його нових гарних курв...
Казки більше нема навіть в архівних джерелах.

САМОТНІСТЬ, почуття, непотрібність, люди, страх, біль, особисте, казка, спогади

Leave a comment

Comments 8

provokatorka April 17 2009, 20:48:19 UTC

Ти йдеш встеляючи землю
Пелюстками власних ілюзій.
Та у твоїх примарливих замках
Вже не залишилось стін.

Так тихо вечірній ангел
Співав тобі і кликав у небо.
Та на твої легкі крила
Впала загрозлива тінь.

Недописана сторінка,
Незавершеною нотою
У вікні розіб’ється день.
Останній чи перший,
Байдуже тепер.

Розмальовуй свої стіни,
Світ який до тебе не бачив
Ніхто ніколи й ніде.
Та твоя дорога
До нього не веде.

Reply

gothic_orchid April 17 2009, 22:23:32 UTC
Непогано, але до чого це?

Reply

provokatorka April 18 2009, 06:49:05 UTC
просто навіяло щось

Reply

gothic_orchid April 18 2009, 10:23:30 UTC
Схоже на творчість гурту "Холодне Сонце". А від них я ніколи не можу стриматись, хоча майже ніколи не показую сліз....

Reply


Leave a comment

Up