Ми тут їздили майже цілий місяць доволі активно. Ну, тобто десь 500 км на день. З паузами, звісно, але все одно. І, аби не нудитися, я накачала дітям аудіокнижки. Ми слухали "Тайну третей планеты", і у якийсь момент чоловіка почало це бісити. "Мене дратує оця нав'язувана думка, що "вєздє врагі!" - казав він
(
Read more... )
Comments 14
Reply
Как я обожал Марсианские Хроники
Reply
А загалом аналогічно не любила дитячу літературу.
Reply
И еще очень много всего, пушкин, робинзон крузо, вся сага про элли волшебник из. Гор. Сказки...
Reply
Reply
А у років 10 відкрила для себе сумні казки Оскара Уайльда.
Я ненавиджу до сих пір навіть фільми про виховання, про школу, ліцеї, якщо там немає фентазі, а власне "за жізнь".
Я для себе вікрила світ німецькомовної дитячої літератури, таскаю собі потроху з-за кордону. М. Енде "Момо" сподобалось. А ще, що мені подобається, це дитячі відділи у книжкових магазинах, де література розставлена за віком. І це не полочками вимірюєтся, а цілими шафами.
Reply
Reply
Leave a comment