Дуже довго хотіла написати про усвідомленість. Воно в мене в голові крутиться і крутиться, але ніяк не виллється у завершену думку. Це шматки розмірковувань на різні теми
( Read more... )
> якщо вона розкисне і покаже слабину у стосунках, буде "занадто сильно любити", то чоловік тут же вилізе на голову
оце мені найбільш дошкуляє :( Щойно надумаєш побути білою і пухнастою кицею, як чоловік перетворюється на чудовисько, отже мусиш "випускати кігті". Здавалось би, сім'я - це люди з якими ти можеш бути собою, справжнім і беззахисним, можеш дарувати свою любов (а кому ж її ще дарувати?) і живитись любов'ю близьких, а от ... дзуськи.
якби я стільки рефлексувала, мені б не вистачало часу на життя :)) як на мене, в якийсь момент тяга розуму до філософствування і самокопання просто "переросте" в мудрість бути щасливою просто так і тішитися малим :)) я тішуся, прокидаючись поруч з коханим, тішуся, що діти мені на осьме марта наваяли своїми руцями листівочки, тішуся пляшкою бардоліно, тішуся, що у вазонка виліз новий пагінець, тішуся, що в повітрі чути весною, тішуся, що купила на розпродажі новий комплект постелі, як тішуся, коли мені по-братськи моргають чуваки з мікроавтобусів :)) і в тебе цей момент настане :)
ну, коханий він не сам по собі, а в моїй голові :)) це питання сприйняття світу :)) я тішуся тому, що в мене є, і тішуся тому, що мені для щасті дуже мало треба :) так само як тішитися прокиданням поруч з коханим можна тішитися прокиданням без некоханого поряд :))
У тім і річ, що всім вічно бракує якогось "шматочка"... Ну, крім рідкісних винятків. Завжди здається: от мені б ще оцей пазлик - і все, щастя! А фіг =)
щастя - це відчуття. як холод чи спека. ти або відчуваєш щастя у якийсь момент, або ні. неможливо бути наполовину щасливим. а усвідомленість - це дуже добре. коли це стає звичкою, то ти себе перестаєш обманювати, що найголовніше. не хочеш гратися - не грайся! взагалі треба бути самою собою (ну, хіба шо на роботі все одно прийдеться грати). насправді, є чоловіки, які навпаки "кицюню-рідненька-я-тебе-кохаю" кожного дня говорять. а жінки від них втікають чомусь.. залежності можна позбутися. навіть будучи щиро закоханою людиною, можна відчувати себе вільною) просто подумки відпусти від себе усіх людей, але залиши у собі відчуття того, що вони з тобою. зрозйміти, що інша людина теж хоче якоїсь свободи вибору. а взагалі не слід очікувати або сподіватися на щось від іншої людини. тоді і не будеш засмучуватися, а подарунки будеш сприймати усіма кольорами)
мені здається, з людиною найбільше трапляється те, чого вона боїться. тому не слід боятися. нічого взагалі.
і треба змінити установку на "Я нормально спілкуюся із людьми") от уже
Comments 32
оце мені найбільш дошкуляє :( Щойно надумаєш побути білою і пухнастою кицею, як чоловік перетворюється на чудовисько, отже мусиш "випускати кігті". Здавалось би, сім'я - це люди з якими ти можеш бути собою, справжнім і беззахисним, можеш дарувати свою любов (а кому ж її ще дарувати?) і живитись любов'ю близьких, а от ... дзуськи.
Reply
Reply
Reply
Reply
як на мене, в якийсь момент тяга розуму до філософствування і самокопання просто "переросте" в мудрість бути щасливою просто так і тішитися малим :))
я тішуся, прокидаючись поруч з коханим, тішуся, що діти мені на осьме марта наваяли своїми руцями листівочки, тішуся пляшкою бардоліно, тішуся, що у вазонка виліз новий пагінець, тішуся, що в повітрі чути весною, тішуся, що купила на розпродажі новий комплект постелі, як тішуся, коли мені по-братськи моргають чуваки з мікроавтобусів :))
і в тебе цей момент настане :)
Reply
(The comment has been removed)
це питання сприйняття світу :)) я тішуся тому, що в мене є, і тішуся тому, що мені для щасті дуже мало треба :)
так само як тішитися прокиданням поруч з коханим можна тішитися прокиданням без некоханого поряд :))
Reply
я чітко виділила те, чого мені не вистачає. Нехай буду "немудрою".
Reply
Reply
а усвідомленість - це дуже добре. коли це стає звичкою, то ти себе перестаєш обманювати, що найголовніше.
не хочеш гратися - не грайся! взагалі треба бути самою собою (ну, хіба шо на роботі все одно прийдеться грати).
насправді, є чоловіки, які навпаки "кицюню-рідненька-я-тебе-кохаю" кожного дня говорять. а жінки від них втікають чомусь..
залежності можна позбутися. навіть будучи щиро закоханою людиною, можна відчувати себе вільною) просто подумки відпусти від себе усіх людей, але залиши у собі відчуття того, що вони з тобою. зрозйміти, що інша людина теж хоче якоїсь свободи вибору.
а взагалі не слід очікувати або сподіватися на щось від іншої людини. тоді і не будеш засмучуватися, а подарунки будеш сприймати усіма кольорами)
мені здається, з людиною найбільше трапляється те, чого вона боїться. тому не слід боятися. нічого взагалі.
і треба змінити установку на "Я нормально спілкуюся із людьми") от уже
Reply
Leave a comment