Український портрет. Серія 7. Лівобережна Україна. 17 ст.

[gloria_ma]

Незакінчена.
Поки що поміщаю один портрет, найулюбленіший:).
Козацькі портрети називаються "контрфекти" . Виникає світський портретний живопис на Східній Україні - від Києва починаючи, пізніше, ніж у Львові і на Волині - тому винувате і віддаленність від Європи і менший вплив католицизму, і менша кількість художників.  
Хочу нагадати, що в ці

Comments

[chita_i]

Таким чином, лінійність, яскраві кольори та сучасні "лідери" на іконах поруч з міфологічними святими - то не бздур якийсь, а продовження традицій народу без власної культури?

[gloria_ma]

не зрозуміла комента.
поясніть.

[chita_i]

Колись (декілька років тому?) бачила якусь сучасну ікону, на якій, окрім традиційних "святих" та інших персонажей жанру, скромненько у кутку були примальовані, якщо не помиляюсь, Яник (у сучасному діловому кустюмі!) і ще декілька "розбійників". Таке "нахабство" і "влізання у можливий світ реальних персонажей" я побачила вперше і воно мене дуже здивувало "неадекватністю" тоді. Ну звідки мені було знати, що це є церковна традиція, якщо якийсь особливо "щедрий" правитель побудує замок церкві, то його "віддячать" (як на фотці дня міста, де ти фотографуєшся на поні з папугою на плечі і абізяною в обнімку), намалюють на іконі поруч щоб стояло з "небесним світом"?

Совєцька ж людина була звичною до "лінійного" профілю Марк, Лєнін, Сталін у профіль, і усілякі "містечкові" на іконі для нас це ж святотатство. Слово таке зневажливе придумали, щоб "локальне" було ні близько до "центру". Тільки там може бути рафіноване, гідне, божествене!

А тут, виявляється, це освячена часом традиція і нема чого рипіти! (мені, у всякому разі)

[gloria_ma]

:))) часом вражаюсь Вашим асоціаціям

[chita_i]

Ну поки мене ще тимчасово ніхто не зупинив, давайте подивимося на представлену вами у цьому дописі картину і картини на посиланні, що ви мені надали. Вони відмінні по позиції Богоматері.

Тут жіночка не стоїть вище всіх. Вона якось трошки кокетливо схилилась чи то як уклін вдячності, чи то вона стоїть біля місця де катують її сина (?!!) І хто цей молодий блондин поруч?

А сам "Христос" теж прихильно схилив голову у бік небіжчика, чи то момент такий "підловив" фотограф у непритомного "Христа", чи то він просто при виконанні своїх божих фунцій у антуражі бередбачуваному церков'ю, яка, як я багато разів чула, то сплошна любов.

Хоч дивно, людей що люблять якось згадують у найкращі їхні часи, не з цвяхом у лобі, не на дибі. Отакая от любов і страждання. А чи насправді "і нам вєлєл"?

На цій картині ми вже бачимо інше трактування Богоматері, більш чоловічоцентричне. Інакше, куди дівати цю відгодовану армію попів, де ні однієї жінки?

[gloria_ma]

Вітаю вас з відкриттям, що в іконопису, як і взагалі в образотворчому мистецтві, бувають РІЗНІ сюжети.
Я давала посилання на "Покрову", а це "Розп'яття з пристоячими".
Широку сюжетну і філософську різноманітність іконопису Ви можете вивчити і самостійно, бо кормити Вас з ложечки в мене немає часу.

А навіщо це "відгодована армія попів"? Це щось із добре засвоєного в дитинстві Маяковського і радянської хамської атеїстичної пропаганди?

[chita_i]

Дякую за розмову. Може вона і не склалася як ви сподівались, але щось я розходилася. ) До побачення!

[gloria_ma]

Задерикуватий настрій? До побачення:)
P.S. а ще "дружина" - в значенні "військо".

Картинки, що сподобалися чи зачепили останнім часом

[livejournal]

Пользователь joanerges сослался на вашу запись в записи « Картинки, що сподобалися чи зачепили останнім часом» в контексте: [...] 2. [...]

христос і козак

[livejournal]

Пользователь _dmitrov_ сослался на вашу запись в записи «христос і козак» в контексте: [...] Ну але можете ще ось тут про портрет цього свічки почитати [...]