Oct 10, 2013 10:16
Про Форум так досі й не писала гаразд... ну...
(не факт, що чогось цікавого не забуду)
Найгостріше враження Форуму
Це презентація німців вкупі з Йоко Тавадою. Я її досі не знала, але вірші у неї класні. В одному було щось про хліб російський, хліб український... хтіла б я прочитати його і зрозуміти повністю.
Переважно вона читала німецькою, і в неї німецька дуже гарна. Один, той що зі зрозумілим для українців натяком на Фукусіму, був японською - вона сказала, що просто хоче, щоб ми почули, як звучить мова.
А найгостріше відчуття... після всього я наважилася підійти і похвалити її вірші. і здається, вона мене зрозуміла! Ііііііііі! це вперше в житті я наважилася говорити іноземною мовою не на уроці, а в польових умовах.
Найпереконливіша презентація Форуму
Бриних. Оооо, це було пряме попадання, я бігом купила обидві книжки, а одну ще й у двох екземплярах.
Найзатишніша презентація Форуму
"Хто робить сніг" Прохаськів. Та мені взагалі здається, Прохасько такий портативний затишок скрізь із собою носить.
Найвидовищніша презентація Форуму
Це те, що Мухтарський вигадав. Жлобологія. Презентація була стилізована під науковий симпозіум, де нам продемонстрували два жваві екземпляри гопника-самця. Фахівці говорили про їхні повадки і відповідали на запитання. Я теж спитала, мовляв, чи є гопники в інших країнах і чи не планують вони обмінюватися молодняком із Італією чи Китаєм... З цього розмова перейшла на порівняльний аналіз гопника російського і гопника українського. Що цікаво, у Франіку Тоня Ряховська розповіла мені дещо про гопника польського. Я здивувалася, які вони подібні до наших.
І друга частина перформансу - гопники в клітці. Їх годували. Ясна річ, сємками і пивасіком. Мені сподобалося, як Мухтарський говорив до присутніх дітей, мовляв, собачка як каже? Гав-гав. А киця? Няв-няв. А гопник? А гопник робить отак: гигиги! гигиги!
Діти сміялися і повторювати за гопниками не хотіли.
Але Марися казала, попереднього дня якісь діти в них палицями кидалися. Оце мене просто обурило, невже жодного дорослого не знайшлося, щоб їх перепинити?
Забава Форуму
Хаммерман знищує віруси. Ой, як же давно я не бачила їх наживо! Пахолюк, хто, ну яка зараза тобі сказала, що ти забагато триндиш між піснями? Але ж це і є найпрекрасніше, я дурію з того, як ці хлопці спілкуються з публікою і мені мало!
Цього разу хлопці були вбрані у вишивані рушники з дірками для очей і нагадували Алісу і Базіліо, коли ті ганялися за Буратіно. Співали давно знайомі пісні. Легко погоджувалися, коли публіка просила щось конкретне. Вони класнііі))
Найвлучніше потрапляння пальцем в небо
Часом буває ж і так, що кілька пунктів у програмі нічого тобі не кажуть і ідеш навмання. Мене спокусила назва заходу "японська грамота". За цими словами могла ховатися якась поетична імпреза, котра до Японії має дуже опосередкований стосунок. А втім це виявилася дійсно презентація підручника для початківців. Я погортала, вправи непогані, щоправда, верстка слабенька, надто густий текст, важко сприймати, до того ж треба ще очима пошукати, де завдання, а де навчальний матеріал. Але з подивом з"ясувала, що мені то вже трохи пізно купувати, вже треба трохи складнішого.
Найбільший жаль за тим, куди не потрапила
По-перше - велика презентація П"ятикнижжя Чубая, яке було кількома днями пізніше Форуму. Соломія завжди робить справжню виставу, і виходиш з таких імпрез наче побувавши в якомусь прекраснішому світі... Ех...
А по-друге це презентація Валерія Шевчука. Нереально! Мені здавалося, він так не любить публічності, що на Форумі його ніколи не побачу. А тут шанс трапився, а за іншими презентаціями й не встигла.
Найсуперечливіші відчуття
Презентація алкогольної антології КСД. Не знаю, сама книжка може й добра, але на презентації стільки говорилося про те, що пити погано... я не п"ю, а й то почала дратуватися цим надміром повчань.
Найбільший бардак з організацією
Тільки один захід, на який я ішла, не відбувся. І це, як не сумно, презентація журналу Крилаті. Редакторці подзвонила - та каже, її заявку не підтвердили і вона гадки не мала, що їхати таки треба. Ну, показала свої примірники журналу єдиній жінці, яку там застала, та й пішла.
Найвдаліше проігнорована презентація
Книги Бойченка. Колись я захоплювалася ним як найкращим модератором Форуму. Тепер все інакше. Терпіти не можу його сепаратистське петросянство. Суцільний фейспалм.
Найбільше розчарування Форуму
Стронґовський не приїхав :((( А я йому цукерки везла...
фестивальні звіти