Ще з життя української діаспори

[ferike]

Вчора була анонсована зустріч з Оксаною Забужко. Можу сказати, що ні сама зірка, ні аудиторія - паризька діаспора - не скочили вище за голову, себто не змінили моєї думки про них. Деякі відкриття були - наприклад, я дізналася, що ОЗ чудово читає власні вірші. Але мої очікування пов"язані насамперед із Забужко-інтелектуалкою, а не з Забужко-

Comments

[fotynija]

Я обожнюю, як Забужко читає свої вірші - дуже вражає! )))
До речі, свого часу я працювала у бібліотеці Вернадського у секторі міжнародного книгообміну і листувалася з пані директоркою цієї паризької бібліотеки Петлюри ))) Моя місія полягала в тому, щоб пропонувати всіляким закордонним інституціям (тим паче українськомовним) безкоштовно мінятися журналами: ми їм шлем наші, вони нам - свої )))) То пані директорка відписала мені, що ставиться до моєї пропозиції скептично, бо якийсь із моїх попередників уже пропонував їй таке співробітництво, а потім нічо не надіслав... Бо у нашій бібліотеці вічно нема коштів на відправку журналів )))) Отака сумна історія вийшла )))))

Дякую за цікаву розповідь

[nikitanik]

Дякую!

[ripnyk]

Те, що Забужко вичерпала себе, було очевидно вже давно

[ferike]

Ну, я так не вважаю :) А чому вичерпала?

[ripnyk]

Жаль, а я думав, що ми однодумці) Відповідаючи на питання - а що нового за останні 15 років вона сказала світу /мова йде про художню літературу/?

[ferike]

Та я ж кажу, що художня її творчість мене мало цікавить. Але вона написала кілька непоганих зразків феміністичної прози, а також чимало потужної мудровано-філософської поезії. Нехай її проза слабша за Дністрового, а поезія - за Жадана, але все одно такими митцями українська літетура розкидатись не повинна.