Читанка

[ferike]

Почала читати "Код української літератури" Ніли Зборовської. Підзаголовок - "Проект психоісторії новітньої української літератури". Книга розумна, дуже розумна, але написана дуже сухим стилем і має безліч теоретичних вступів і відступів про фройдівський психоаналіз, а це тільки ускладнює читання. Навіть після Соломії Павличко ця манера викладу

Comments

[est_]

читав давно, пам'ятаю смутно
складна, але я був готовий, вона в нас на 5-му курсі теорію літератури вела, то я пам'ятаю семінари з розбору творів по цьому психоаналізу, страшне

[ferike]

та це капєц! починаю сумніватися, чи варто мені взагалі купувати такі книжки, не маючи за плечима кількох курсів філфаку плюс диплому з психіатрії :)

[sokyra]

до речі, бачила таке написання марінетті ще в одному місці, до якого жулинський непричетний. може, в тому є якийсь сенс, неохоплений вікіпедією?

[ferike]

думаю, таких жулинських чимало в українській "академічній спільноті" :)

якщо серйозно, то слова "Таммазі" взагалі нема серед італійських імен/прізвищ. я особисто в англо- та франкомовних джерелах бачила тільки "Філіппо Томмазо Марінетті". а де ти натрапила на варіант "Таммазі"? цікаво.

[sokyra]

в одному підпільному самвидавчику. в зіні )
там без укр редакції, англомовне видання.

[ferike]

цікаво-цікаво. може, якийсь один дослідник колись написав "Таммазі", а потім його процитував інший, а того ще два-три інших, і пішло-поїхало... оце-то збіги трапляються.