Читанка

[ferike]

Почала читати "Код української літератури" Ніли Зборовської. Підзаголовок - "Проект психоісторії новітньої української літератури". Книга розумна, дуже розумна, але написана дуже сухим стилем і має безліч теоретичних вступів і відступів про фройдівський психоаналіз, а це тільки ускладнює читання. Навіть після Соломії Павличко ця манера викладу непроста для сприйняття, а після емоційної Забужко й поготів, тому поки що я тільки звикаю...

Вивела для себе неформальне правило: чим більше Жулинських серед рецензентів і наукових консультантів, тим більше шансів натрапити в тексті на всяких "Філіппо Таммазі Марінетті" (sic! оригінальне написання - тут). Фройд би плакав, ага.