Подивилась фільм "Міміно".
Фільммейкери показали глядачам спокусливий крайчик психологічної класики, але відразу й заховались за методами "наївного мистецтва" - народницького і соцреалістичного. Народницького, бо вживання грузинської мови, натяки на традиційне грузинське село і шукання прекрасного в простодушній народній глибинці стоять на межі
(
Read more... )
Comments 37
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Я вообще не понимаю, как это разрешили показать. По идее, цензор обязан был положить кино на полку.
Reply
Reply
мене найбільше пропер епізод, коли Валіко смалить цигарку під рестораном, чекаючи на дівчину, а її нема й нема. все тут досконале - і погляд, і поза, і напрасовані штани, і закладання рук у кишені, і реакція на незнайомку, яка здалася схожою на Ларису - все на 10 балів із десяти. приниження загубленої в несвоєму середовищі, але твердої та затятої інтровертної людинки.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
А яка смачнюща була б психологічна драма!
Певна режисерська політика змогла б зробити з ТАКОГО матеріалу психологічний шедевр
:)
Reply
Leave a comment