Про пам'ять

[falkoner]

Смерть обіймає найкращих м'якими білими лапами,
Мама, дивись, ти вві сні кров'ю із носа подушку заляпала,
Мама у дзеркала тихо шепоче так: «Синочка, синочка, рідний!»
Тільки вона може шкірою чути те, що там іншим не видно

Не забути.

Click to view

Оригінал публікації ось туточки

Comments

[line_o]

сильно, поцуплю

[falkoner]

Таке треба поширювати

[u_ognia]

до слёз.