Про Таллін. Частина друга. Морько
Все покажу, расскажу, заберу тебя снова я.
Чья это фраз была?
Говорило море, море, море…
Все покажу, расскажу, запишу на ладони твоей.
Чья это фраз была?
Говорило море, море, море…
Про Таллін. Частина перша. До моря
Минулий свій пост про Таллін я закінчив на тому, як я добрався до Linnahall і побічив зимове Балтійське море.
Сьогодні я покажу його вам.
Отакий вид відкривається з найвищої точки цієї дивної, напівзакинутої споруди.
Якщо подивитися в сторону Старого міста, то можна побачити Contemporary Art Museum of Estonia - щось типу київської "платформи" - старого заводу, перетвореного на мистецький простір. В наступному пості буде докладніше.
Також пізніше розкажу про самобутній район Каламая.
Про закинуту радянську в'язницю...
... і морський музей.
Сьогодні ж, головними героями посту є Linnahall, неймовірне море біля нього , вітер, мороз і лід.
Спустився ближче до води. Холодно було - жах. Нагаюдую, під час моє прогулянки термометри в Талліні показували щось близько 20 градусів з позначкою "мінус".
Снігу намело добряче. В деяких місцях по коліно провалювався.
Я спустився до якогось напівзабутого причалу.Стан його відповідний.
Отак виглядає Linnahall зараз. Одоробало, колись побудоване совєтами до Олімпіади 80.
Тут хтось святкував Новий рік)).
А ці фото про вітер, мороз, лід і красу....
Кнехта чекає на свій швартовий. До весни?
І так. Ще ці фото про неймовірне небо.
Справа від цього забутого причалу знаходяться пасажирські термінали Таллінського морського порту, я спробував до них дійти берегом. Не вийшло. Але знайшов лебедів. В морі. В мінус 20.
Я, доречі, мерзляк страшний, але тут перехопило подих аж. Забув, навіть, що мені має бути холодно.
Намилувавшись вдосталь повертаюся назад до доріг. Вирушив в сторону старої радянської в'язниці і морського музею.
Йшов по слідам незнанних тварюк))
І не забувайте, що далі ( а далі є завжди) буде цікаво, не перемикайтеся.
Оригінал публікації ось туточки