Тут на снігу з’являються сліди
колишніх свят, і голоси минулі
уґвинчуються в стіни, ніби кулі,
і кличуть нас до себе назавжди.
"А поїхали в Таллінн"- запропонувала Оленка. А поїхали!
Пофіг, що вже немає днів відпустки, пофіг, що ми тільки повернемося з Барселони, пофіг що зима.
Адже це так просто зараз. Сісти на літак і помчати кудись до нових ( нє, ну в
(
Read more... )