Про Люблін. Частина третя. Старе місто.
По асфальту мимо цемента,
Избегая зевак под аплодисменты.
Обитатели спальных аррондисманов,
Социального дна, класс и нац. элементов
Через дорогу від Katedra Przemienienia Pańskiego знаходиться торговий центр. Туди я і рушив далі. Чесно - в туалет. Ну і ще кави думав випити. Кави не випив, але чото потягнуло по магазинам побродити ( для мене це пиздець, як дивно). Кароч ціни такі як в нас у фірмових магазих, тож везти звідти одяг нема сенсу. Але я не про те . На дах цього торгового центру можна піднятися ... а там.. сад.
З доволі непоганими видами на Люблінський замок.
І старе місто, звичайно.
А так виглядає нова частина міста.
Повернувся до королівської площі. Тим часом відкрився вхід в замок.
Люблінський замок . Без людей. Рідкий кадр.
Погуляв по внутрішньому двору. На башту поки вирішив не підніматися.
Башта, власне , називається "Донджон"
Каплиця Святої трійці
Каплиця вражає уяву своїми розписами початку 15 століття. По-перше, тим, що вони дійсно красиві, багатоколірні і неймовірні. По-друге, розписи виконані згідно візантійському канону, хоч храм є католицьким. Таке дивне як для католицького храму рішення було прийнято королем Польщі Владиславом Ягайлом, любителем східного стилю.
Мене ж чомусь вперто тягнуло в нові райони.
Тут раніше, мабуть , бігав трамвайчик.
І знову замок.
На площі перед ним знімали якийсь кліп на релігійну пісню,як я зрозумів. Заодно сюди якась релігійна хода притулила. Але виглядають весело і кольорово.
Нарешті знайшов в собі натхнення і завернув в Старе місто. Виглядає вражаюче. Кажуть, воно особливо не змінилося з 16 сторіччя.
Фарна площа. Тут колись стояв фарний костел. Зараз від нього залишилися лише фундамент і макет.
Атмосферу вуличок словами передати дуже важко. Будинки так і дихають історією. Вони не те, щоб сильно відреставровані, тобто не всі. Ті які напіврозвалені закриті банерами з репродукціями відомих картин. Втім, виглядає доволі органічно.
Старий ринок. Стандартна назва для стандартної центральної площі. Втім, вона стандартно прекрасна.
В далині видніється Кляштор Домініканів. Вперше отці-домінікани зафіксонаві в Любліні у 1253 році. Нинішній костел св. Станіслава і монастир виникали послідовно від XIII до XVII століть. Починаючи від XIII століття костел є безперервним місцеперебуванням домініканів. Монастирський комплекс є одним з найцінніших пам'ятників Любліна. Від початку XV століття в костелі знаходилися реліквії Святого Хреста, перевезені з Києва, які украдено в 1991 році. Сьогодні в костелі знаходиться інша частка реліквії Древа Святого Хреста. З давнього середньовічного костелу залишився до наших днів зруб мурів, перебудований у XVII столітті. У XVII і XVIII століттях святиню оточено одинадцятьма каплицями.
Біля кляштора я врятував летючу мишу. Якась тітонька покликола мене і як я зрозумів попросила прибрати мишу з дороги. Коли я її підняв вона затріпотіла ( мало, сцука не вкусила) , вирвалася і полетіла. Наскільки я знаю, кажани не можуть злітати з горизонтальної поверхні, а на спеці тій вона б довго не протягнула. Так що тішу себе думкою, що я врятував бетмена.
Проникся добрим ділом так, що аж в середину зайшов. В шортах пустили, коль чо.
Кляштор по ідеї знаходиться на польському шляху Каміно (Шлях св. Якова), в мене тоді якраз стрічка у ФБ кричала ним, тож звернув увагу.
Там театр))
Вуличка веде до Тринітарської вежі. Один з найкращих оглядових майданчиків Любліна, ну і звичайно неймовірна споруда. Але про неї трохи іншим разом.
Атмосферно.
І як це б я не полазив по підворотням.
Вийшов зі Старого міста якраз біля вежі. Зафоткав симпатичний будинок. Не надто історичний, але красивий.
Люблінська архікатедра пресв. Іоанна Хрестителя та Іоанна Євангеліста, що стоїть біля Тринітарської вежі, є найбільшою сакральною спорудою пам'ятника Любліна. Первинно це був костел єзуїтів, яких до Любліна привів в 1582 році єпископ краківський Бернард Мацейовський. Святиню збудували в 1586-1625 роках згідно з проектами єзуїтських архітекторів: Яна Марії Бердардоно, Юзефа Брізіо і Михайла Хінца. Це був то один з перших барокових костелів, зведених поза межами Італії. З огляду на участь у будівництві Люблінських зодчих костел отримав частково збережене до цього дня елементи архітектури так званого Люблінського ренесансу.
Звідси ж один з найбільш вдалих ракурсів на Нову ратушу.
Пост дуже розрізся, тож продовжу наступного разу. Не перемикайтеся, буде цікаво.
Частина перша. Граффіті
Про Люблін. Частина друга. Початок
Оригінал публікації ось туточки