наявність безкінечних речей мене заспокоює.
я радий, що вони ніколи не закінчаться
(засуньте,блядь, собі свого кепа,сука, у дупу, затрахали,дебілоїди)<<
бо я знаю, що завжди.
завжди зможу дивитися на фоторафії космосу
завжди. і завжди різні.
і буду слухати у цей час AVA
завжди буду дивитися на РІЗНІ хмари та РІЗНІ зірки.
я спокійний, що книги ніколи  не ( Read more... )

мені не багато треба від парижу ( Read more... )

серфиш собі ( Read more... )

 вона дуже добре пахне.
цей запах .... він такий домашній, теплий, дитячо-чистий.
їм неможливо надихатися.
утикаєшся носом в живіт
і
можна тільки сподіватися, що ти його запам'таєш.
а цього не буде.
вона пішла,
а її запах залишається на руках.
я їй не раз казав, що вона чудово пахне,
але не думаю, що  вона розуміє до кінця.
                                    ( Read more... )

//голова болить, тому Кеіко  //

Наче і не було.
Вона була і насичена, і ненасичена, але постійно непомітна.
Не пошуршав листям,
Не бачив кип із зібраним листям,
Не кинув нікого в кипу з листям.
Тільки заходив в магазин удень, а виходив ввечері.
Ну і кілька насичено синіх небес було.
Поїхали далі...
   

з точки зору людини в другому ряду:
одна з переваг кремації - дематеріалізація померлого.
тобто ви більше не будете думати:
"як там померлому в замкнутій коробці?,
під кілограмами землі?,
в суцільній темряві?,
із хробаком в оці?".
як тільки труп стане попелом,
про нього взагалі стане важко думати,
і згадуватися буде лише особистіть.

хочеться спати.
а тепер, коли читаєш муракамі, хочетсья ще і пити.
І ти п'єш, і від цього ще нестерпніше хочеться спати.
ти прокидаєшся на кінцевій неправельної маршрутки:
закладки немає,
книга закрита,
навушники непрацюють,
плеєр висить над мокрою підлогою.
клятий муракамі.