Можливо пост не по темі, але... Пишу для того, аби подякувати за книгу "Пацики". Давно, жодна інша книга не пробуджувала в мені стільки емоцій. Взагалі то, я зараз працюю в Києві, в одній з міжнародних компаній, але школу закінчив в Тернополі у 2002 році. Ваша книга, як ковток свіжого повітря, допомагає ще раз згадати Тернопіль з його атмосферою, місця, лексику, людей, часи коли був щасливим. Місто, яке на пару із Києвом називаю рідним, яке подарувало мені справжніх друзів, перше кохання і багато-багато іншого. Можливо, у нас не було "промислів", як у героїв вашого твору кінця 80-их. Але, відчуття єдності, міцної дружби, гулянки, перші серйозні проблеми роздуми над життям, все це було. Ну і звичайно Тернопіль, місто яке об'єднує, крізь час. Одним словом дякую Вам, щиро...Я під враженням)
Comments 3
Reply
Reply
Reply
Leave a comment