Згоден, згоден... Щодо Путіна - 100%. Щодо китайців дозволю собі ремарку: якщо вони набудуть внутрішніх якісних змін - теж відмовляться від бажання з'їсти російський пиріг. По-перше, їм буде що втрачати, по-друге, росіяни самі продадуть їм усе що треба, а жити на півночі - не надто комільфо, надто напривітна там природа.
Про китайців - це так, гіпотетично. Просто я хотіла сказати, що подолати Рос. силою зброї може лише та нація, де рівень підпорядкування особи Державі ще вищий, а людські ресурси ще більш невибагливі. А щодо майб. внутрішніх змін у КНР - це теж питання. Чесно кажучи, не вірю я у сталість прогресу, який починається "по відмашці згори".
Взагалі-то Росія завжди була сировинним придатком, навіть коли була світовим лідером. СРСР вивозив сировину, а купував готовий товар.
Я згодна, що до наступних виборів Путін усім набридне (він і так уже набрид), але потрібна реальна альтернатива. Біда нинішньої рос. опозиції у тому, що в неї немає альтернативного лідера, а є лише абстрактні гасла про чесні вибори.
До 70-х років сибірських родовищ ще не було і такого масового експорту сировини теж. В 50-ті роки Москва грілась прикарпатським газом з газопроводу Дашава-Київ-Москва. Цікаво, що зараз дашавські родовища використовуються як газосховище) Туди закачують газ для зберігання
( ... )
Коли справа стосується по-справжньому революційних лідерів, то головна передумова тут - формування революційного класу (сусп. верстви, націленої на докорінні зміни). А досвід є важливим, але не головним. Який досвід був у Робесп'єра, наприклад, або Наполеона, які ніколи не керували державою, але докорінно змінили сусп. устрій? Хто знав Леніна чи Троцького до 17 р.?
Досвід зіграв злий жарт і з Віктором Андрійовичем. Адже він зробив кар'єру у системі, вибудуваній Кучмою, завдяки поступкам і компромісам (доцільним, чи недоцільним, - то вже інша справа). А Майдан чекав від нього революційних дій, не замислюючись, чи є в нього революційна команда і соціальна опора для реформ. Звідси - швидке розчарування.
Comments 7
Reply
Reply
Reply
Я згодна, що до наступних виборів Путін усім набридне (він і так уже набрид), але потрібна реальна альтернатива. Біда нинішньої рос. опозиції у тому, що в неї немає альтернативного лідера, а є лише абстрактні гасла про чесні вибори.
Reply
Reply
Досвід зіграв злий жарт і з Віктором Андрійовичем. Адже він зробив кар'єру у системі, вибудуваній Кучмою, завдяки поступкам і компромісам (доцільним, чи недоцільним, - то вже інша справа). А Майдан чекав від нього революційних дій, не замислюючись, чи є в нього революційна команда і соціальна опора для реформ. Звідси - швидке розчарування.
Reply
Leave a comment