До 70-х років сибірських родовищ ще не було і такого масового експорту сировини теж. В 50-ті роки Москва грілась прикарпатським газом з газопроводу Дашава-Київ-Москва. Цікаво, що зараз дашавські родовища використовуються як газосховище) Туди закачують газ для зберігання:)
>> потрібна реальна альтернатива. Біда нинішньої рос. опозиції у тому, що в неї немає альтернативного лідера, а є лише абстрактні гасла про чесні вибори.
Це не є виною опозиції. Для появи нормальних популярних лідерів потрібні: - наявність досвіду у цих лідерів. Що неможливо, так як в РФ опозиціонеру неможливо отримати досвід керування країною. Взяти в приклад хоча б Україну, усі популяні опозиціонери займали доволі високі посади свого часу. Неймовірна популярність Ющенка була викликана в першу чергу тим, що він був прем’єром в період економічного росту; - часте згадування в ЗМІ в хорошому контексті. Це теж для опозиціонерів недоступно(окрім інтернету). Повний контроль Кремля над ЗМІ це не лише можливість замовчати хороше про опозицію та чорнити постійно, це ще й по суті факт що опозиційних лідерів вибирає сам Кремль. Адже той опозиціонер про якого часто згадують ЗМІ по факту й буде більш відомим у народі та асоціюватиметься з лідерством в опозиції. Так Кремль по суті втримує в лідерах опозиції Нємцова, якого їм зручно критикувати і очевидно що реальним претендентом на владу він ніколи не буде. Без постійних згадувань в кремлівських ЗМІ про нього би давно всі забули і в лідерах опозиції він би не числився... А нікому невідома, нехай і хороша, людина без масової відомості в лідери зрозуміло ніяк не вибереться. Той же Навальний здобув реальну відомість тільки в інтернеті, більшість росіян його взагалі не знає.
До речі, вітаю з жіночим днем! Нехай ваші мрії здійсняться)
Коли справа стосується по-справжньому революційних лідерів, то головна передумова тут - формування революційного класу (сусп. верстви, націленої на докорінні зміни). А досвід є важливим, але не головним. Який досвід був у Робесп'єра, наприклад, або Наполеона, які ніколи не керували державою, але докорінно змінили сусп. устрій? Хто знав Леніна чи Троцького до 17 р.?
Досвід зіграв злий жарт і з Віктором Андрійовичем. Адже він зробив кар'єру у системі, вибудуваній Кучмою, завдяки поступкам і компромісам (доцільним, чи недоцільним, - то вже інша справа). А Майдан чекав від нього революційних дій, не замислюючись, чи є в нього революційна команда і соціальна опора для реформ. Звідси - швидке розчарування.
>> потрібна реальна альтернатива. Біда нинішньої рос. опозиції у тому, що в неї немає альтернативного лідера, а є лише абстрактні гасла про чесні вибори.
Це не є виною опозиції. Для появи нормальних популярних лідерів потрібні:
- наявність досвіду у цих лідерів. Що неможливо, так як в РФ опозиціонеру неможливо отримати досвід керування країною. Взяти в приклад хоча б Україну, усі популяні опозиціонери займали доволі високі посади свого часу. Неймовірна популярність Ющенка була викликана в першу чергу тим, що він був прем’єром в період економічного росту;
- часте згадування в ЗМІ в хорошому контексті. Це теж для опозиціонерів недоступно(окрім інтернету). Повний контроль Кремля над ЗМІ це не лише можливість замовчати хороше про опозицію та чорнити постійно, це ще й по суті факт що опозиційних лідерів вибирає сам Кремль. Адже той опозиціонер про якого часто згадують ЗМІ по факту й буде більш відомим у народі та асоціюватиметься з лідерством в опозиції. Так Кремль по суті втримує в лідерах опозиції Нємцова, якого їм зручно критикувати і очевидно що реальним претендентом на владу він ніколи не буде. Без постійних згадувань в кремлівських ЗМІ про нього би давно всі забули і в лідерах опозиції він би не числився...
А нікому невідома, нехай і хороша, людина без масової відомості в лідери зрозуміло ніяк не вибереться. Той же Навальний здобув реальну відомість тільки в інтернеті, більшість росіян його взагалі не знає.
До речі, вітаю з жіночим днем! Нехай ваші мрії здійсняться)
Reply
Досвід зіграв злий жарт і з Віктором Андрійовичем. Адже він зробив кар'єру у системі, вибудуваній Кучмою, завдяки поступкам і компромісам (доцільним, чи недоцільним, - то вже інша справа). А Майдан чекав від нього революційних дій, не замислюючись, чи є в нього революційна команда і соціальна опора для реформ. Звідси - швидке розчарування.
Reply
Reply
Leave a comment