Олег Ольжич, Незнаному воякові

[dmytrish]

О Націє, дужа і вічна, як Бог, -
Не це покоління холопів, -
Хто злото знеславить твоїх перемог
При Корсуні і Конотопі?

О Націє, що над добро і над зло,
Над долю, і ласку, і кару, -
Хто, темний, не схилить поблідле чоло
В сліпучому сяйві БазаруХто, мертвий, не стане у праведний слід

Comments

[dmytrish]

тш!)

[archervarius]

так це ти ще сумирні уривочки вибрав. загалом поема (досить сильна) присвячена схваленню тероризму (якщо говорити сучасною мовою). "Ідеш неухильно, ідеш до кінця, і вибух зголосить твій прИхід". шахід одобряе

[dmytrish]

Ага, так от що значить цензура. У хрестоматії, де я це колись давно надибав, був тільки цей уривок, дійсно сильний і незвично карбований як для української поезії. Буду вдячний, якщо підкажеш когось ще подібного.

[archervarius]

по-перше, весь Ольжич (починаємо з поем "Городок-32", де ідеться про те, як група недоброзичливих селян відпиздячила двох бойовиків, які прийшли забрати їх бабло, та "Незнаному воякові" - повністю). Далі інші представники "празької школи" по черзі - Маланюк, Стефанович, Теліга...

це якщо хочеться гострого по темах. карбованої форми досить дофіга у неокласицистів.