Поява російської мови
Нарешті російські філологи чітко спромоглися сказати, як виникла російська мова, в результаті якого процесу, а отже, - й коли. І найбільш цінно, що озвучив ці дані такий крупний фахівець з історичної граматики та історичної фонології, як Андрій Залізняк.
Надибав оце на «Елементах» розшифровку його лекції для школярів «Об истории русского языка», де абсолютно чітко і ясно сказано, що
На жаль, Залізняк не весь час висловлюється в науковому руслі.
Так, він говорить про діалекти - «північно-західний» (новгородський) та «центрально-східно-південний», - а не мови, хоча, по-перше, різниця між ними, на яку він вказує (різниця в закінченні чоловічого роду однини іменників та відсутність/наявність другої палаталізації), явно належить рівню окремих мов, а не діалектів, а, по-друге, ніякого «центрально-східно-південного діалекта давньоруської мови», як і самої цієї мови, Залізняк представити не може, оскільки сам чітко визнав, що всі документи давньої Русі написані не місцевою мовою, а діалектом давньоболгарської (уточнимо від себе: солунським діалектом). Таким чином, ніяких даних про існування гіпотетичної «давньоруської мови» немає.
Це означає, що другий пункт, строго кажучи невірний; однак, він вірний в плані оцінки ваги ільмено-словенського компоненту в корпусі російської. І це дуже цінні дані.
Також, в лекції є ще ціла купа невірних, сумнівних, ідеологічно заангажованих, внутрішньо суперечливих та навіть не зовсім грамотних (на жаль, таке буває і з першокласними фахівцями) тверджень. Але це вже довго й ліньки розписувати. Кину тільки ключові слова: конвергенція, ностратична мова, три гілки слов’янських мов, старобілоруська мова.
P.S. Взагалі кажучи, майже всі описані тези (окрім пункту 2) є й в іншій лекції Залізняка: «Новгородская Русь по берестяным грамотам», на яку я колись вже посилався. От тільки розкидані вони там по викладу сильно і тому психологічно важко збираються в єдину картину. Особливо не вистачає прикладів із серії «50/50». Тепер же мозаїка складається однозначно.
Гражданє фофудьєносці, не бажаєте оголосити траур або заклєйміть злосного найміта западних спецслужб Залізняка, клєвєщущего на Матушку-Родіну-слонов?
Надибав оце на «Елементах» розшифровку його лекції для школярів «Об истории русского языка», де абсолютно чітко і ясно сказано, що
- російська мова виникла внаслідок змішання двох різних мов, які до того існували паралельно: мови ільменських словен (офіційно: мови Новгорода і Пскова) і мови Володимиро-Суздальської Русі (і, пізніше, Московського царства);
- співвідношення вкладів однієї і другої мов в сучасну російську - приблизно 50/50;
- змішання сталося в результаті тривалих процесів насильницького виселення новгородців з власних земель на Поволжя і заселення їхніх земель жителями Московщини; ці процеси почалися при Івані III (1440-1505 рр.) і набули найширшого розмаху при Івані IV (1530-1584 рр.).
На жаль, Залізняк не весь час висловлюється в науковому руслі.
Так, він говорить про діалекти - «північно-західний» (новгородський) та «центрально-східно-південний», - а не мови, хоча, по-перше, різниця між ними, на яку він вказує (різниця в закінченні чоловічого роду однини іменників та відсутність/наявність другої палаталізації), явно належить рівню окремих мов, а не діалектів, а, по-друге, ніякого «центрально-східно-південного діалекта давньоруської мови», як і самої цієї мови, Залізняк представити не може, оскільки сам чітко визнав, що всі документи давньої Русі написані не місцевою мовою, а діалектом давньоболгарської (уточнимо від себе: солунським діалектом). Таким чином, ніяких даних про існування гіпотетичної «давньоруської мови» немає.
Це означає, що другий пункт, строго кажучи невірний; однак, він вірний в плані оцінки ваги ільмено-словенського компоненту в корпусі російської. І це дуже цінні дані.
Також, в лекції є ще ціла купа невірних, сумнівних, ідеологічно заангажованих, внутрішньо суперечливих та навіть не зовсім грамотних (на жаль, таке буває і з першокласними фахівцями) тверджень. Але це вже довго й ліньки розписувати. Кину тільки ключові слова: конвергенція, ностратична мова, три гілки слов’янських мов, старобілоруська мова.
P.S. Взагалі кажучи, майже всі описані тези (окрім пункту 2) є й в іншій лекції Залізняка: «Новгородская Русь по берестяным грамотам», на яку я колись вже посилався. От тільки розкидані вони там по викладу сильно і тому психологічно важко збираються в єдину картину. Особливо не вистачає прикладів із серії «50/50». Тепер же мозаїка складається однозначно.
Гражданє фофудьєносці, не бажаєте оголосити траур або заклєйміть злосного найміта западних спецслужб Залізняка, клєвєщущего на Матушку-Родіну-слонов?