Осягаючи нові горизонти

Oct 01, 2006 23:00

Ось усі думають, що такі круті, серйозні. Нііпацця як життя знають. І експіріенс у всіх такий неперчіний, багатий. Кожен оце може щось таке дотепне розповісти, чимось похвалитись, вразити. А чи багато з вас може похвалитись тим, що пив пиво на вокзалі? Хто з вас спостерігав за суєтністю буття в поліваріантному аналізі бомжів, мітолістів-обриганів, що їдуть виступати в якусь Сихівську наливайку, декласованих елементів, заробітчан, що на вихідні їдуть додому до села? А хто з вас ставив експеременти з дематериалізації порожньої скляної субстанції в замкнутій вокзальній системі? Ага? Отож! Патаму ша нада хавать жизнь!




Але у вас є шанс надолужити втрачене! Я запрошую на пиво! На вокзал. Але майте на увазі: це задоволення не з дешевих. Туалет на вокзалі коштує аж ОДНУ гривню! Шо поробиш. Я знаю, мажорів не люблять. Але моя проблема не в тому, що у мене багаті батькі, а в тому, що вони дають мені занадто багато грошей.

"жізнь такая", unsorted aztoi, life

Previous post Next post
Up