всім залюбленим

[danka_v_dorozi]

Коли стаєте частиною дива, яке називається абсолютно особливим і простим словом на 5 букв. І ще, коли відчуваєте, що закоханість переходить у залюбленість і більше ніколи, ніде і ні з ким іншим переживати цього не хочете, зробіть собі корисність - послухайте, почитайте Ентоні до Мелло. Найкраще в оригіналі - англійською мовою. В інтернеті є багато

Comments

[soldaja]

Ну да, хорошо говорить: I enjoy your company immensely, but I do not cling.
А потом как влюбишься, так сразу: Моя прелееессссть.
)))

[danka_v_dorozi]

Женю, тим і прикольний Ентоні де Мелло - він говорить про ті нереальні речі, про які казав Ісус Христос. Просто ми звиклися - все, що надто викликаюче, взяли і пояснили. А він далі ставить під питання. Зокрема, у питанні про любов (до речі, йдеться саме про любов, не про кохання. Кохання він називає - бажанням, захопленням, позбавленим глузду, добровільним захворюванням) він повертається до того, що вона не сумісна з прив'язаністю і залежністю, які за своєю природою виключають любов, бо ставлять їй обмеження.
Це важко. Не всім це потрібне. В кожного свій вибір. І цей також можливий.

[soldaja]

Конечно!
Я же шучу) Если кого-то любишь - отпусти его, да.

[oksamytka]

дуже все гарно. але для ідеальних людей. ти знаєш, я йшла цим шляхом - омріяної ідеальності в любові, бо я ж взагалі перфекціоністка по життю, знач і любов у мене мала бути перфектна. і цей шлях ледве не завів мене до втрати Данила. в певний момент ти просто розумієш, що да, твоя любов не така красива і правильна, як про неї пишуть мудреці, і далека від того, про що казав Ісус і апостол Павло, але вона є, і це найдорожчий Божий скарб: те, що ви двоє такі жахливо неідеальні з численними шрамами, порізами, пощербленнями, і просто маєте сміливість бути разом, долаючи не вади один одного, а тільки неприйняття цих вад в одне одному і в самих собі.

це я, Даночко, до того "Там, де є любов, там немає вимог, немає очікувань, немає залежності". все це є. і любов там є все одно. хочеш вір, а хочеш - ні.

[danka_v_dorozi]

я дякую, Оксанко, за твій коментар. Це завжди буде для мене голос ще однієї реальності. Я вдячна, що є твій досвід і можу скористатися з нього :)
Все одно ж важливо знати на що ти рівняєшся, правда? От уяви, якщо рівнятися на те, що любов (вже не кохання) -це вимоги, очікування і залежність. Кошмар і годі. На таке навіть подумки підписуватися не хочеться.
А ще одна річ: кожна любов як і людина - неповторна. Адже наша реальність - це відображення нас.
Хоч Толстой каже, що всі щасливі сім'ї однаково щасливі, на мою думку це для інших вони однаково щасливі, а кожна зокрема - неповторна :)

[oksamytka]

ех. я розумію, що тобі тепер мої слова зазвучали як нудне моралізаторство, та ще й нав"язування власного досвіду. та я навіть близько не мала цього на меті. і рівняти любов на різні кошмари теж. це все я писала тільки стосовно слів де Мелло, які, підозрюю, можна застосувати тільки до любові небесної. не зважай.

[danka_v_dorozi]

Еге-геееей, кумасю! Stop it now! Я тебе люблю, і цією любов'ю слухаю тебе, читаю тебе, дивлюся на тебе і навіть якби колись в нас і сталися якісь нестиковки - через неї би виправдовувала тебе і старалася все одно не втратити віру в себе :)))) Твої слова для мене точно те, що я написала - слова іншої реальності, абсолютно унікальної. Моралізаторство - це повчання без любові. А я ж то знаю як ти ставишся до мене. Чудово ставишся! Е.де Мелло дуже разючий, як і Ісус Христос. Вони обоє не були одруженими, були чоловіками, може нам - жінкам ще важче їх розуміти. Я раджу слухати його, бо це як запалення орієнтирів, щоб не загубитися або в тому, що все сіре і нудне, або рожеве і вічнопрекрасне :) Пречудового тобі дня!!!